Остання редакція: 2015-04-22
Тези доповіді
Розглянуто проблеми вдосконалення механізму управління підприємством на основі контролінгу. Показана потреба підприємств в інтегрованій методичній та інструментальній базі для підтримки основних функцій менеджменту і зведення управлінської інформації в єдине ціле. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення управління підприємством.
Ключові слова: управління, контролінг, управлінський облік, координація, інформація, менеджмент, управління персоналом
Mechanismimprovementproblems of operatingont hebasis of controlling were considered. The needs of enterprises inintegrated methodic and instrumental base for the support of basic control function and management data integration were shown. The results of researchescanbeusedforthepurpose of development of controlling theory and operating technology improvement.
Keywords: management, controlling, management accounting, coordination, information management, human resource management
Вступ. Сучасні умови функціонування господарюючих суб'єктів потребують удосконалення процесів управління на підприємстві. Насамперед це стосується оптимізації та упорядкування управлінських впливів на економічну сферу, вибору альтернативних варіантів досягнення поставлених цілей. При цьому рівень оперативності, надійності обліку і контролю, якість аналізу фінансово–господарської діяльності підприємства повинні бути настільки високі, що виникає необхідність у створенні єдиного інформаційного забезпечення цих функцій управління та їх інтеграції в єдину систему.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.Одним з найважливіших напрямів в розвитку теорії та практики управління та вдосконалення організації планування, обліку, контролю та аналізу фінансово–господарської діяльності підприємства є концепція контролінгу, реалізація якої дозволяє в потрібні терміни якісно надавати необхідну інформацію на різні рівні управління. Дане питання привертало до себе увагу багатьох науковців, серед яких Данілочкіна Н.Г., Мазур І.І., Шапіро В.Д., Майер Е., Піч Г., Шерм Е. У, Пяткіна Л. В., Й. Вебер, О.Є. Кузьмін, С.Н. Петренко, М.Г. Чумаченко та інші. Проте, до сьогоднішнього дня проблема реалізації концепції контролінгу є недостатньо вивченою, що призводить до необхідності подальших досліджень у цій сфері.
Постановка завдання. Метою даної роботи є представлення результатів досліджень, пов'язаних з питаннями впровадження концепції контролінгу для підвищення ефективності управління підприємством за допомогою, в тому числі, практичного використання наукових знань і досвіду персоналу підприємства, а також вдосконалення механізму управління підприємством на основі контролінгу.
Результати дослідження. Впровадження контролінгу в практику управління підприємствами пов'язано з низкою проблем. В першу чергу це неоднозначне тлумачення самого терміна «контролінг». Незважаючи на те що термін «контролінг» в 50–і роки зародився в США, в 70–і сформувався в Німеччині, а на початку 90–х з'явився в СНД вже в якості субдисципліни економіки підприємства, досі щодо його розуміння існує безліч самих різних думок. Одні трактують його як систему підтримки управлінських рішень[1, c. 41], інші − як систему збору інформації для підтримки процесу управління [2, c. 13], треті − як філософію і спосіб мислення [3, c. 5].
Причини подібного різноманіття, на наш погляд, полягають у наступному [4, c. 58]:
- історичні етапи розвитку контролінгу охоплюють досить тривалий період (з XV ст.), протягом якого пропонувалося кілька концепцій;
- власне поняття контролінгу еволюціонує з розвитком науки і техніки;
- автори різних тлумачень акцентують увагу на різних аспектах контролінгу;
- концепції розрізняються співвідношенням теоретичних обгрунтувань і прикладних досліджень.
Множинність визначень пояснюється також прихильністю різних авторів до різних наукових шкіл організаційного управління. Традиційно виділяють німецьку та американську школи. У Німеччині переважає наукове обґрунтування принципів і методів контролінгу, а в США і деяких європейських країнах більша увага приділяється його інструментам та їх практичного застосування в різних ситуаціях.
До теперішнього часу сформувалися шість концепцій контролінгу (рис. 1). В рамках кожного підходу контролінг трактується по–різному, і більш пізні концепції розвивають попередні, акцентуючи увагу на різних аспектах.
Рис. 1. Еволюція концепцій контролінгу
Джерело: систематизовано авторами на основі [1]–[3]
Особливу складність у процесі впровадження контролінгу в промислове виробництво представляє змістовний розрив у розумінні контролінгу науковцями і практиками–управлінцями. Якщо в галузі науки контролінг концептуалізується як координатор всієї управлінської системи або гарант раціональності управління, то на багатьох підприємствах контролінгові служби займаються в основному тим, що виправляють грубі помилки в розрахунках внутрішньофірмових витрат та облік отриманих результатів (в силу цього контролерів іноді називають просто «рахівниками»).
Невідповідність між науковими дискусіями з даного питання і становленням контролінгу в практиці підприємств («контролінг − це те, що робить контролер») не дозволяє ефективно застосовувати на практиці системи управління діяльністю підприємств, які б відповідали сучасним вимогам. У зв'язку з цим необхідне переосмислення та розширення теоретичної та інструментальної бази таких основоположних функцій управління, як планування, контроль, облік і аналіз [4, c. 124].
Контролінг, на нашу думку, відрізняється єдністю двох взаємопов'язаних характеристик:
1) контролінг як головна функція координації системи менеджменту з метою забезпечити дії, спрямовані на цільове управління [2, c. 31];
2) контролінг як інформаційне забезпечення управління підприємством орієнтованого на результат [7, c. 138].
Іншими словами, аналіз наведених підходів до змісту контролінгу в контексті управління результатами роботи підприємства дозволяє тлумачити контролінг як:
- функцію контролю (нагляду) за здійсненням функцій управління з метою координації системи менеджменту (функція координуючого контролю);
- метод інформаційного забезпечення управління результатами підприємницької діяльності.
Можливості контролінгу в здійсненні контролю за функціями управління з метою координації системи менеджменту на підприємстві забезпечуються завдяки створенню інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень на базі даних, що надходять із структур підприємства. Ці інформаційні потоки забезпечують процеси планування і контролю, на яких базується управління за результатами. Джерелом отримання інформаційних ресурсів служить система кількісних показників, розроблених для постановки і вимірювання досягнення управлінських цілей [6, c. 140].
Необхідність застосування контролінгу в цілях управління результатами діяльності підприємства обумовлено потребою в координації і контролю, з одного боку, і необхідністю регламентації та формалізації управлінських процедур по досягненню заданих результатів − з іншого.
Варто відзначити відповідність менеджменту і контролінгу зважаючи на наявність координуючої складової у того й іншого, тоді як координація як міжобласна функція в рамках процесу управління була названа «сутністю менеджменту». Через розділення системи менеджменту на дві незалежні субсистеми − координацію і контролінг − зростає необхідність саме координації. Хоча деякі підсистеми менеджменту, подібні організації та плануванню, виконують спеціальні координуючі завдання щодо оперативної системи, залишається ще одне завдання координації всередині самої системи менеджменту як окремої системи менеджменту [1, c. 42].
На даному етапі координація ніяк не пов'язується з системою менеджменту в цілому, а адресується до оперативної систем. Більш того, зростаючі ускладнення і нестабільність навколишнього середовища підсилюють внутрішнє диференціювання системи менеджменту і потребу в об'єднуючій ролі координування. У цих умовах теорія контролінгу швидше неявно, ніж явно, говорить про те, що класичні інструменти координації (ієрархія, планування, програмне управління та персональне лідерство) не здатні забезпечити необхідний результат.
Отже, виникає проблема внутрішньої координації системи менеджменту, яку і покликаний вирішувати контролінг за допомогою своєї інструментальної та методичної бази. Його завдання здійснювати контроль (нагляд) за виконанням функцій управління з метою координації системи менеджменту та ув'язки інформаційних потоків окремих структур підприємства в єдине ціле. У даному контексті контролінг може розумітися як функція координуючого контролю, заснованого на методі інформаційного забезпечення управління за результатами [3, c. 7].
В рамках реалізації методики контролінгу потрібний комплексний підхід до визначення джерел інформаційних ресурсів. Основним джерелом даних у системі контролінгу служить внутрішня облікова інформація, сформована в рамках фінансового та (або) управлінського обліку.
Облікова інформація як основний інструмент контролінгу повинна містити, насамперед, фактичні дані про витрати та обсяги обороту за видами продукції на базову дату. Ці дані, в поєднанні з передбачуваними характеристиками інтенсивності їх вимірювання, використовуються як основа для розрахунку цільових планових показників витрат і обсягів обороту на планові дати. У ході контролінгу проводяться контрольні заходи − фактичні значення показників зіставляються з плановими завданнями [6, c. 145]. На основі аналізу виявлених відхилень розробляються пропозиції про доцільність запровадження корегуючих заходів. Крім того, одним з найбільш ефективних методів впровадження управлінських технологій є поетапна зміна інформаційних і керуючих потоків підприємства. Його застосування означає послідовне проведення ряду кроків, ефективність кожного з яких можна оцінити відразу після його здійснення.
Висновки. Формування механізму інформаційно–аналітичної підтримки управління результатами діяльності підприємства, регламентація і формалізація (моделювання) управлінських процедур по досягненню результатів покладається на контролінг, який являє собою функцію контролю (нагляду) за здійсненням функцій управління. У методичному аспекті роль і місце контролінгу в системі управління результатами полягає у визначенні системи кількісних показників, використовуваних для опису цілей у процесі їх постановки і фіксації, вимірювання та оцінки їх досягнення.
Таким чином, проблеми вдосконалення механізму управління підприємством на основі контролінгу характеризуються потребою в інтегрованій методичній та інструментальній базі для підтримки основних функцій менеджменту − планування, контролю, обліку та аналізу, координації різних аспектів управління бізнес–процесами і необхідністю ув'язки управлінської інформації в єдине ціле.
Література
1. Калайтан Т. В. Контролінг: проблеми термінології / Т. В. Калайтан// Вісник Львівської комерційної академії. – 2011. – № 30. – С. 40–44.
2. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій : навч. пос. / Яковлєв Ю.П. –К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 318 с.
3. Чумаченко М. Г. Контролінг у дію / М.Г. Чумаченко // Економіка та держава. – 2007. – № 11. – С. 4–8.
4. Давидович І.Є. Контролінг: навч. посіб. / І. Є. Давидович – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 552 с.
5. Підлипна Р.П. Стратегічне планування та контроль у системі контролінгу на підприємстві / Р.П. Підлипна // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2 – С. 255–261.
6. Терещенко О. О. Поняття “контролінг” та “управлінський облік” у теорії і практиці / О. О. Терещенко // Фінанси України. – 2013. – № 8. – С. 137–146.
7. Морозов Д.М. Сучасна концепція контролінгу в контексті корегування фінансових планів / Д. М. Морозов // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – 11(53). – С. 136–148.