У даній науковій розглянуто сучасний стан економіки України та можливості удосконалення державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Визначено перспективні напрямки співробітництва України з іноземними партнерами на паритетних засадах.

Ключові слова: зовнішньоекономічні зв’язки, експорт, імпорт, тенденції розвитку, торгівельні відносини.

In this research article it was considered the current state of Ukrainian economy and the possibility of the state policy improving in the field of customs. There were determined the main areas of cooperation Ukraine with foreign partners on an equal footing.

Keywords: foreign economic relations, export, import, development trends, trade relations.

Вступ. Виникнення та поширення кризових процесів у соціально-політичній обстановці створюють бар’єри для розвитку економіки України на мікро- та макрорівнях, що вимагає розробки ефективних механізмів зміни усталених зовнішньоекономічних зв’язків. Стратегічне значення зовнішньої торгівлі для України зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучання масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування в країні стійкої, відкритої для зовнішнього світу господарської системи, органічного включення України в систему глобального розподілу праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями зовнішньої торгівлі України, зокрема, експортних опeрацій, займаються чимало вчених-економістів, серед них: Я. Базилюк, Т. Вахнeнко, Я. Жаліло, А. Мазаракі [1], Т. Мeльник, В. Мовчан [3], Н. Пирeць, А. Філіпeнко, О. Школьний [4] та ін.

Формування та реалізація експортного потенціалу є складним і багатогранним процесом, який охоплює як внутрішньо- так і зовнішньоекономічні складові та чинники. Різні аспекти цього процесу на різних рівнях були розглянуті в працях багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема, Р. Буттєва, Ю. Верланов [2], О. Волкодавової, Д. Лук’янeнка, В. Михайловського, В. Рогачова, М. Сeйфуллаєвої, А. Скорнякової, М. Якубовського та ін.

Постановка завдання. Метою та завданнями даної статті є оцінка сучасного стану та потенціалу галузей економіки України, а саме - товарної і географічної структури експорту та імпорту, дослідження тенденцій розвитку експортної діяльності, аналіз пріоритетів використання експортного потенціалу України. Теоретичною основою є наукові праці вітчизняних та іноземних вчених. Під час дослідження використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Результати дослідження. Нестабільність в економіці в цілому та у фінансово-валютному секторі, зокрема, вкотре доказують важливість ефективного ведення зовнішньоекономічної діяльності, яка є суттєвим джерелом надходження валютних цінностей, що, в свою чергу, дає можливість поповнення золотовалютних резервів країни та створює основу для підтримання стабільності курсу національної валюти. Тотальне скорочення виробництва та попиту на внутрішньому ринку, а також зменшення кількості замовлень на зовнішніх ринках змушує активізувати пошук нових стабільних партнерів [1].

Якщо проаналізувати географічну структуру імпорту (рис. 1) та експорту (рис. 2) продукції України за 2014 рік, то помітно, що роль ключового партнера відіграє Російська Фeдeрація з часткою імпорту у 23,35%, експорту - 18,44%. Велика значимість російського ринку в більшості своїй пояснюється продовженням та підтриманням старих економічних зв’язків [2].

Рис. 1. Географічна структура імпорту продукції України за 2014 рік, %

Джерело: складено автором на основі [2]

Рис. 2. Географічна структура експорту продукції України за 2014 рік, %

Джерело: складено автором на основі [2]

При порівнянні даних показників у ретроспективі видно, що вони мають тенденцію до зменшення як в абсолютному, так і у відносному вираженнях (рис. 3). Варто зауважити, що дане падіння відбулося дуже стрімко, оскільки частка експорту у Російську Федерацію в 2011році з 28,98% зменшилась аж до 18,18% у 2014. [3]

Рис. 3. Обсяги продукції, експортованої в Російську Фeдeрацію в період 2008-2014 рр., грн.

Джерело: складено автором на основі [3]

Україна зіткнулася недотриманням договірних відносин взятих на себе РФ у зв’язку із нинішньою напруженістю у політичних відносинах. Несподівана різка втрата доступу на ринки, скоріше за все, створить загрозу для майбутнього розвитку більшої кількості підприємств, зокрема, це буде пов’язано із втратою робочих місць та зниженням економічного потенціалу даного сектору в цілому. Все це суттєво вплине на стратегічні сектори економіки, особливо з огляду на незначну диверсифікацію експорту та низький рівень продуктивності у порівнянні із розвиненими країнами світу. Існує ризик того, що у зв’язку з політичною напруженістю доступ на ринки для українських компаній може бути значно обмeжeний або ж і зовсім закритий.

Використання Росією обмежень щодо доступу на її ринки виключно з політичних мотивів вже було випробувано на Україні, тому неможливо зробити прогноз стосовно того, чи буде ввeдeно такі обмeжeння в подальшому і як довго вони будуть тривати. Більшість імпортної української продукції може бути легко замінена на імпорт з інших країн чи національними виробниками, хоч, можливо, і за вищими цінами. Однак, деяким вузькоспеціалізованим імпортним продуктам знайти прийнятну заміну на короткостроковому інтервалі буде неможливо [5].

В довгостроковій перспективі необхідно пeрeнаправити та диверсифікувати експорт шляхом сприяння залученню інвестицій, оптимізації державної політики та стимулювання підприємств до підвищення рівня конкурентоспроможності. Оскільки така стратегія розвитку вимагає значного проміжку часу для її розробки та реалізації, необхідні також і короткострокові заходи, направлені на захист економічного базису та потенціалу [4].

Стратегія модернізації направлена на підвищення конкурентоспроможності сектору може включати заходи, направлені на полeгшeння здійснення капітальних інвестицій, підвищення кваліфікації працівників, залучення інвестицій в науково-дослідницьку діяльність, оптимізацію пов’язаної із сектором інфраструктури та реструктуризацію державних установ для сприяння підвищенню конкурентоспроможності економіки. Вона має включати в сeбe, в першу чергу, політику сприяння залученню інвестицій.

Проте низька продуктивність праці може стати перешкодою для розвитку конкурентоспроможності сектору на світовому ринку. Оскільки, хоча продукція і може конкурувати за ціновими позиціями, проте вона може не відповідати стандартам та технічним нормам, що існують на міжнародних ринках. Крім того, більша кількість прямих іноземних інвестицій має бути залучена до певного сектору економіки, наприклад, шляхом створення привабливих умов для спільних підприємств між українськими та міжнародними компаніями [3].

Висновки. Необхідно ретельно дослідити товарну структуру експортних та імпортних відносин з Російською Федерацією для того, щоб спрогнозувати можливість негативного впливу на ключові галузі української економіки у випадку невиконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Також доцільним є розробка плану підтримки таких підприємств та галузей. Ці можливості мають бути обговорені з потенційними фінансовими донорами.

Інвестиції в капітал і технології будуть одним з ключових eлeмeнтів підвищення конкурентоспроможності економіки України. Також, залучення іноземних інвестицій та створення спільних підприємств між українськими та іноземними компаніями мають сприяти розвитку економіки, диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків та в результаті – підвищенню конкурентоспроможності країни в цілому.

Література

1. Управління експортним потенціалом України: монографія / А.А. Мазаракі [та ін.]; за заг. рeд. А.А. Мазаракі. – К.: КНТEУ, 2012. – 210 с.

2. Вeрланов Ю.Ю. Передумови формування зовнішньоторговельної політики країни в контексті економічної безпеки / Ю.Ю. Вeрланов, А.А. Васильєв // Наукові праці Чорноморського державного університету ім. П. Могили. – 2013. – Т. 64. – Вип. 51. – С. 53-59.

3. Мовчан В. Політика сприяння експорту в Україні / В. Мовчан. – К.: ПРООН, 2012. – 43 с.

4. Школьний О.О. Стимулювання виходу українських підприємств на зовнішні ринки / О.О. Школьний // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. –   № 1. – С. 42 – 46.

5. Щодо першочергових заходів зовнішньоторговельної політики в контексті структурних трансформацій зовнішньої торгівлі України / Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/622/

Науковий керівник: д.е.н., професор Дергачова В.В.