Розкрито особливості управління розвитком підприємства на засадах процесного підходу на основі впровадження нових стандартів якості, проаналізовано елементи системи управління розвитком підприємства та обґрунтовано шляхи підвищення розвитку підприємства використовуючи впровадження нових стандартів якості.

Ключові слова: процесний підхід, системи управління якістю, стандарт якості.

This article reveals main features of management development on the basis of the process approach based on the implementation of new quality standards, the elements of management system development are analyzed and the ways of management improvement of quality development are justified .

Keywords: protsesny pіdhіd, the system upravlіnnya yakіstyu standard of Quality.

Вступ. Сьогодні в умовах ринкової невизначеності та підвищеної конкуренції діяльність підприємств змінюється. Функціонування підприємства в умовах ринку передбачає пошук і розробку кожним з них власного шляху розвитку, тобто формування інноваційної моделі розвитку використовуючи  процесний підход . Важливим стає необхідність впровадження нових стандартів якості задля підтримки економічного розвитку підприємства , конкурентоспроможності , а також виходу на зовнішні ринки. Тому виникає потреба у аналізі основних проблем та підходів до удосконалення управління розвитком підприємства на засадах процесного підходу на основі впровадження нових стандартів якості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико–методологічні й економіко–організаційні аспекти системи управління процесним підходом розглядали в роботах провідні вітчизняні та зарубіжні вчені–економісти: М. Хаммер, Д. Чампі, Ф. Тейлор, Г. Форд, А.Файоль, Л. Гюлік, Л. Урвік, Дж.Муні, К. Адамецький, А. Рейлі, Ч. Барнардат, Г. Монастирський, В. Стадник та інші.

Незважаючи на значну кількість фахових праць єдиного визначення управління розвитком підприємтсва на засадах процесного підходу на основі впровадження нових стандартів якості досі не існує. Тому вбачається необхідним дослідження поданої проблеми.

Постановка завдання. Метою дослідження є розкриття особливостей розвитку підприємства на засадах процесного підходу на основі впровадження нових стандартів якості, аналіз елементів та визначення взаємозв’язків підсистем системи управління розвитком підприємства.

Результати дослідження. Будь–яка діяльність може розглядатися як процес і тому вона може бути поліпшена. Усі види діяльності та відповідні їм управлінські та технологічні процеси на підприємстві взаємопов'язані, таким чином, діяльність підприємства являє собою мережу взаємопов'язаних процесів.

Нині для більшості українських підприємств характерна функціонально–ієрархічна модель управління, яка має ряд суттєвих недоліків, практично неможливих для усунення в рамках великих організацій. Основна проблема – неефективний обмін інформацією між функціональними підрозділами, так як інформація, що необхідна для прийняття рішення, спочатку направляється знизу вгору до керівника, а потім спускається вниз по ланцюжку безпосередньому виконавцю, тим самим, долаючи безліч різних перешкод. Подібна система управління не здатна швидко реагувати на постійні зміни в зовнішньому середовищі і породжує численні помилки в передачі даних і контролі рішень.

Для відтворення всіх процесів вище керівництво має визначити їх призначення, поставити перед відповідальними за кожний процес мету і затвердити планові значення показників результативності та ефективності цих процесів. Відповідальні за процеси, у свою чергу, приймають управлінські рішення на підставі інформації, що надійшла і встановлених планів.

З часом впровадження та широкого використання інформаційних технологій в управління призвело до того, що топ–менеджмент делегував значну частину своїх повноважень на середні рівні управління. Адже менеджери на своїх робочих місцях можуть отримувати і аналізувати будь–яку інформацію необхідну для прийняття рішень. Для вирішення завдань сучасного бізнесу щодо вдосконалення продукції та завоювання споживчих переваг був розроблений новий підхід до управління, а саме процесний. Ключовим у розумінні процесного підходу є перехід від вертикальної побудови організаційної структури до горизонтальної.

Вміння організації швидко адаптуватися до постійно змінюваних умов довкілля, є дуже важливим фактором. Отже, здатність організації змінюватися є однією з найважливіших характеристик системи управління компанією [5].

Незважаючи на різноманіття підходів, слід виділити одне розуміння процесного підходу, що ґрунтується на комплексному, системному розгляді діяльності організації як сукупності процесів, розробці системи управління процесами з використанням принципів ISO серії 9000:2000 як найбільш оптимальне.

Мережа процесів організації – такий підхід управління організацією умовно можна називати «повним» або, що більш точно його характеризує, системним підходом до виділення процесів підприємства, як цього вимагає ISO 9001:2000.

Стандарти міжнародної організації зі стандартизації ISO є найбільш відомими і поширеними у світі. Стандарти ISO 9000 універсальні, їх можна застосовувати в якості моделей систем якості незалежно від галузі, в якій функціонує компанія. Такий підхід, очевидно, має свої переваги і недоліки. Основною перевагою моделей ISO серії 9000 є їх популярність, поширеність, визнання на світовому рівні, велика кількість експертів і аудиторів і невисока вартість послуг з сертифікації. Універсальність же моделей ISO серії 9000 містить у собі певні недоліки: вони є досить високорівневими і не містять конкретних методологічних розробок. Процесний підхід же є базою побудови Системи Менеджменту Якості на підприємстві [1].

Процесний підхід, поряд із загальною ідеологією, включає в себе не тільки опис бізнесу як мережі взаємопов'язаних процесів, але й постійний контроль, управління і вдосконалення процесів. Таким чином, застосування процесного підходу вимагає опису, оптимізації та автоматизації бізнес–процесів. Тут, у свою чергу, постає питання про програмне забезпечення управління бізнес–процесами. Крім того, існує спеціальне програмне рішення, яке підтримує процесну модель, допомагає підприємствам у процедурі впровадження Стандартів ISO 9000 та отримання сертифікату, а також адаптує вже реалізовані процеси до нової редакції Стандарту ISO 9000: 2000 – Провідник Менеджменту Якості (Quality Management Scout, QM–Scout). В кожній стадії QM–проекту QM–Scout пропонує зразки документів типу технологічних карт і виробничих інструкцій, робота з якими скоротить загальний час, необхідний для виконання проекту, і гарантує якість результатів.

Необхідність створення на підприємстві повноцінної системи управління якістю (Quality Management System, QM–системи) визначається вимогами ринку, а в деяких випадках і вимог державних органів. З іншого боку, QM–система є важливою складовою частиною системи управління підприємством, що впливає на якість продукції або послуги і конкурентоспроможність. Для російських підприємств сертифікація по ISO 9000 – це ще і пропуск на міжнародний ринок, а також дієвий засіб для ефективного покращення роботи всього підприємства.

Впровадження ефективної QM–системи дає підприємству такі переваги:

1) розширення ринків збуту;

2) наочність управління процесами;

3) зниження витрат і скорочення термінів освоєння нових видів продукції, завдяки чіткій організації структури і процесів;

4) зростання колективізму;

5) підвищення гнучкості перебудови процесів при змінних вимогах і очікуваннях замовника;

6) зниження ризику відповідальності за продукцію.

У міру вдосконалення технологій, появи нових матеріалів, методів обробки, підвищення вимог до якості і надійності виробів виникає необхідність у перегляді стандартів. В ISO існує правило: всі стандарти повинні переглядатися не рідше одного разу на п'ять років. Нині ISO належать 9300 різних стандартів, опис яких займає 170700 сторінок тексту англійською мовою [3]. Така велика кількість стандартів пояснюється тим, що стандарти ISO серії 9000 створювалися як незалежні від специфіки промисловості, але при практичному застосуванні знадобилася розробка рекомендацій, уточнюючих застосування базових стандартів в таких областях, як сервіс, програмні продукти, а також у специфічній діяльності, пов'язаної з перспективним керуванням, безперервним поліпшенням, перевірками, підготовкою та навчанням персоналу тощо. Ці стандарти містять мінімальні вимоги, яким повинна відповідати організація робіт по забезпеченню гарантії якості незалежно від того, яку саме продукцію випускає підприємство або які послуги воно надає. У стандартах відсутній опис методів, за допомогою яких викладені вимоги і рекомендації можуть бути реалізовані. Розробники стандартів покладаються на ініціативу і творчість конкретних виконавців, які у своїх специфічних умовах застосують вимоги і рекомендації стандартів. Якщо система управління якістю, в рамках якої реалізуються процеси управління на даному підприємстві, відповідає вимогам зазначених стандартів, то сьогодні це сприймається як переконливий доказ здатності підприємства забезпечити випуск продукції або надання послуг необхідної якості. Для отримання сертифікату необхідно створити на підприємстві систему управління якістю та виконати ряд умов, у тому числі, пройти аудиторську перевірку організації, яка видаватиме сертифікат. Після отримання сертифіката такі перевірки проводитимуться регулярно для підтвердження сертифікації.

Згідно практики міжнародної та національної стандартизації стандарти ISO 9000 вводяться в практику національної стандартизації методом «зміни обкладинки», тобто міжнародний стандарт перекладається і отримує нове найменування в національній системі стандартизації.

Відмінність системи загального управління від інтегрованої полягає в тому, що остання не охоплює всі існуючі напрями управління організацією, а обмежується стандартизованими на сьогодні сферами управління. До них можна віднести міжнародні стандарти ISO серії 9001 на системи управління якістю та ISO серії 14001 на системи екологічного управління, стандарти OHSAS (Occupational Health and SafetyAssessment Series) на системи управління промисловою безпекою та охороною праці серії 18001, а також стандарт SA 8000 (Social Accountability) на системи соціального та етичного управління. Ці стандарти встановлюють конкретні вимоги до систем управління у відповідних галузях, що є основою для створення єдиних вимог до системи управління організацією.

Якість процесів залежить від багатьох факторів. Наприклад, якість процесу виробництва забезпечується якістю обладнання, технологій, рівнем кваліфікації персоналу. Якість процесу управління залежить від знань і досвіду керівництва, якості застосовуваних методів управління. Якість системи забезпечується раціональною організаційною структурою, гідним розподілом відповідальності, механізмами взаємодії, мотивацією [7] .

Згідно з принципом відображення вимоги до якості результату діяльності підприємства перекладаються на вимоги до якості процесів і якості організаційно–управлінської системи . Впливати на якість кінцевого результату можливо шляхом впливу на формуючі його процеси .

Отже, варто зазначити, що система управління якістю – це не лише чітко викладені у документах правила та регламенти, а цілеспрямована діяльність усього персоналу підприємства, це засіб управління, ведення виробництва та бізнесу.

Висновки. Постійне вдосконалення – це життєва філософія будь–якої організації, якщо вона хоче вижити і успішно функціонувати в середній, а особливо в довгостроковій перспективі.

Процесний підхід акцентує увагу підприємства на досягненні поставлених цілей, аналізі ключових показників ефективності, а також на ресурсах, витрачених на досягнення цих цілей. Теорія процесного підходу не є новою для керівників українських компаній. З поданої проблеми є достатня кількість фахової літератури. Але з розвитком науково–технічного прогресу проблема удосконалення процесного підходу не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Тому має бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в межах розвитку підприємства на засадах процесного підходу.

Таким чином, на підприємстві якість технологічних процесів виробництва (життєвого циклу послуги), якість процесів управління і якість організаційно–управлінської системи, а також високу кваліфікацію персоналу. При цьому управління якістю кінцевої послуги має виконуватися шляхом управління якістю всієї системи.

Література

1. Лохман І.В.Проблеми і перспективи транспортування нафти і газу. – Івано–Франківськ. –2012.

2. Орлов І.О., Клюнь А.М., Прищепо І.О., Довгошея О.А., Шевченко А.О.Сертифікація системи енергетичного менеджменту на відповідність вимогам міжнародного стандарту iso 50001:2011 головний напрямок удосконалення  системи енергозбереження ПАТ «Укртрансгаз». – К., 2011.

3. Інформаційний портал «Менеджмент якості» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://quality.eup.ru

4. ISO 9001: 2000. Системи управління якістю. Вимоги.

5. ISO 9004: 2000. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.

6. ДСТУ ISO 9001–2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. Чинний від 10.01.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: liga.kіev.ua.

7. ДСТУ ІSО 9001–2001. Системи управління якістю. Вимоги. Чинний від 10.01.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  liga.kіev.ua.

Науковий керівник: к.е.н.,доцент Жигалкевич Ж.М.