В статті досліджено проблематику сучасного стану хлібопекарської галузі та наведено ключові інноваційні аспекти управління. Систематизовано та виділено принципово важливі напрями стратегічного розвитку хлібопекарських підприємств. Розглянуто управлінські рішення, які пов’язані з організацією різноманітних процесів на підприємствах хлібопекарської галузі, що сприятимуть стратегічному розвитку в межах відповідного ринкового сегменту. Акцентовано увагу наважливості технологічного переозброєння підприємств шляхом заміни устаткування та автоматизації технологій як бази впровадження інноваційних управлінських рішень.

Ключові слова: інноваційний розвиток, інноваційні аспекти, управлінська діяльність, підвищення ефективності, економічна ефективність

In the article researched problems of modern state in bakery field and there are key innovative aspects of management.Systematize and separate important direction of strategic development of bakery enterprises. Considered management decisions related to the organization of various business processes in the baking industry to promote the strategic development within the respective market segment. Attention is focused on the importance of technological upgrading of enterprises by replacing equipment and automation technology as the basis of introduction of innovative management solutions.

Keywords: innovative development, innovative aspects, management activity, improve economic efficiency

Вступ. Питання розвитку інноваційної діяльності в сучасних умовах господарювання набуває особливої актуальності і стратегічного значення враховуючи динаміку розвитку абсолютно всіх сфер агропромислового комплексу та трансформації національної економіки за сучасних ринкових умов. Економіка хлібопекарської галузі повинна забезпечувати якісним продуктом кінцевого споживача, що в економічному і соціальному зростанні відіграє ключову роль, оскільки інтереси підприємств-виробників та населення повинні бути збалансованими. Важливим і актуальним завданням є створення ефективної системи управління, яка в майбутньому забезпечить стійкі конкурентні переваги та дасть можливість своєчасно виявляти проблеми у функціонування галузі та  застосовувати методи, щодо їх ліквідації. Не менш важливим є постійне вдосконалення технології виробництва товарної продукції, методів її реалізації та виведення на ринок та розробка нових товарів, а також впровадження технічних нововведень.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Різнобічні питання розвитку хлібопекарської галузі України постійно знаходяться у полі зору вітчизняних дослідників О. М. Васильченка, О. А. Опрі, М. М. Перелигіна, М.В. Нетяжука, В. І. Дробот, О. В. Шубравської, М. М. Білоусової та ін. Зокрема дослідження М. В. Нетяжука спрямовані на розв’язання важливої проблеми – вдосконалення механізму регулювання розвитку хлібопекарської промисловості як вагомої складової соціальної та продовольчої безпеки України [2, c.18].

Незважаючи на значну кількість праць і коло питань, що висвітлювалися у роботах, слід виокремити ключові аспекти інноваційного розвитку підприємства, що потребують більш детального й поглибленого вивчення, аналізу, уточнення і доповнення в сучасних умовах розвитку економіки.

Постановка завдання. Основною ціллю даної статті є розгляд та аналіз інноваційних аспектів управління в контексті стратегічного розвитку галузі, а також визначення проблем та шляхи їх подолання для стабільного функціонування хлібопекарських підприємств.

Результати дослідження. Однією з найбільш стратегічно важливих галузей харчової промисловості є хлібопекарська, оскільки вона задовольняє потреби населення в основному харчовому продукті. Науково-технічний прогрес на підприємствах хлібопекарської промисловості є частиною єдиної науково-технічної політики держави, що визначає цілі й пріоритети інноваційної стратегії та механізм її реалізації органами державної влади. Державне регулювання в цій сфері важко назвати ефективним, але воно все ж присутнє, враховуючи соціальне значення галузі [3 с.66]. На сьогодні немає чіткого законодавчого документу, який би точно врегульовував діяльність підприємств-виробників хлібобулочної продукції та задовольняв інтереси держави та суспільства. Відтак, єдиним законодавчим актом який існує проте не є прийнятим є проект Закону про хліб та хлібопродукти. Щорічне скорочення підприємств виробників даної продукції дозволяє зробити висновок щодо його неефективності та неспроможності реалізації в повному обсязі. Такого роду державна політика накладає відбиток на управлінську діяльність підприємств хлібопекарського призначення [1, с.67-74].

Відповідно до офіційної статистичної інформації, динаміка обсягів виробництва хлібобулочних виробів в Україні має чітко виражену тенденцію до спаду. Так у 2012 р. виробництво даної продукції становило1686 тис.т., в 2013 р. – 1560 тис. т., а в 2014 р. – 1335 тис.т [6].

Проблемним чинником, що стримує стратегічний розвиток галузі, що в свою чергу перешкоджає ефективному управлінню є слабкий технологічний розвиток виробництва. На жаль, вітчизняні виробники хлібопекарського устаткування пропонують продукцію, що не відповідає світовим тенденціям. Як правило, порівняно з імпортним, аналогічне українське устаткування є менш технологічним, більш енергоємним, менш надійним в процесі експлуатації. Але для покращення функціонування підприємств оновлення технологічного забезпечення є необхідною складовою, тому до управлінських рішень варто віднести наступні організаційно-економічні заходи:

-     зниження матеріало-, енерго-, трудомісткості виробництва продукції за рахунок впровадження нових поколінь техніки, що має позитивне значення для нарощення економічного потенціалу та випуску на цій основі дешевших якісних видів хліба, хлібобулочних й інших виробів;

-     підвищення ефективності виробництва, одержання додаткового прибутку, необхідного для здійснення відтворювальних процесів на розширеній основі та розвитку інфраструктури підприємств;

-     підвищення зайнятості різних категорій населення і зниженню рівня безробіття;

-     підвищення матеріального добробуту працівників;

-     активна участі працівників у керуванні виробництвом, посилення зв'язку науки з виробництвом [3, c.67].

Стратегічний розвиток полягає не тільки в покращенні результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, а й раціоналізації використання виробничих ресурсів (підвищення фондовіддачі основних засобів та оборотності оборотних засобів підприємства); зміцнення конкурентної позиції підприємства за рахунок впровадження маркетингових стратегій, розроблених на основі ринкових досліджень (продуктові інновації, цінова політика, удосконалення збутової системи, створення та управління торговою маркою, реклама); удосконалення асортименту продукції та підвищення споживчої цінності хлібних виробів, надання їм властивостей функціонального продукту шляхом використання нетрадиційної сировини і біологічно активних добавок; формування організаційно-економічних засад перетворення системи управління підприємством та створення гнучкої системи стратегічного планування, яка забезпечить досягнення довгострокових цілей підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища бізнесу; виваженої кадрової політики, спрямованої на забезпечення виробництва кваліфікованими фахівцями, створення нових робочих місць і, безумовно, мотивації до праці шляхом підвищення заробітної плати [5, с. 89].

Важливість саме інноваційного управлінського фактору повинна займати лідируючі позиції в системі управління підприємствами, оскільки наявність сприятливого середовища не є гарантією лідерства без ефективного менеджменту.

В результаті проведених досліджень виокремлено основні перспективні напрями, які сприятимуть стратегічному розвитку галузі, враховуючи інноваційні підходи до управління (рис 1.).

Рис. 1.Перспективні інноваційні напрями сприяння стратегічного розвитку хлібопекарської галузі

Джерело: допрацьовано авторами на базі [5]

Інноваційні проекти на підприємстві мають стосуватися випуску нової продукції та сприяти зниженню матеріало- і енергомісткості виробництва. Ефективне використання трудового потенціалу насамперед полягає у підвищенні продуктивності праці, яке в свою чергу забезпечується використанням мотиваційних програм для працівників, координацією управлінських процесів, удосконаленням методів праці та управління. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо) [5, с.89].

Для підприємств хлібопекарської галузі найвищої результативності може бути досягнуто за рахунок інноваційних аспектів, що формують систему його стратегічного розвитку. До них можна віднести своєчасність оновлення продукції та застосування науково-технічних розробок в галузі (табл. 1).

Таблиця 1

Інноваційні аспекти стратегічного розвитку хлібопекарської галузі

Своєчасність оновлення продукції

Застосування науково-технічних розробок

-          контроль над своєчасністю оновлення продукції та організація її життєвого циклу із застосуванням науково-технічних розробок галузі.

-          заохочення ініціативи у створенні нових виробів, завоювання нових або модифікація існуючих ринків збуту;

-          вдосконалення технічного рівня виробництва за рахунок впровадження інноваційних розробок

-          автоматизація виробництва.

Джерело: розроблено авторами на основі [4]

Ухвалюючи управлінські рішення в процесі реалізації стратегії, керівництво підприємства моделює чинники, які впливають на рівень витрат. Реалізація таких управлінських рішень має забезпечити досягнення поставленої мети підприємства, а отримувані грошові надходження – задовольнити потреби всіх зацікавлених в економічних результатах виробництва осіб: власників, кредиторів, керівників, працівників [4, с. 168].

Висновки. Таким чином, базуючись на проведеному дослідженні, можна зазначити, що хлібопекарська галузь України має неабиякий потенціал, варто тільки грамотно організувати управлінський процес. Однак в умовах суперечливого зовнішнього середовища досить важко формувати чіткі інноваційні управлінські рішення. Керівники підприємств повинні розуміти, що обираючи саме такий напрям розвитку потрібно чітко розуміти всі ризики та пов’язані з ними проблеми.

Комплексний розвиток галузі повинен містити інноваційні напрями управління, основними складовими якого повинні стати:курс на технологічне переозброєння підприємств шляхом заміни устаткування та автоматизації технологій; випуск нової продукції; досягнення максимально ефективного виробництва за рахунок зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції; формування та використання новітніх технологій, що відповідають економічним, соціальним та насамперед екологічним вимогам.

Література

1.  Корнійчук А. Аналіз стану та перспектив розвитку підприємств хлібопекарської галузі Житомирської області [Електронний ресурс] / А. Корнійчук // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2013. – Вип. 2 (9). – С. 67-74. – Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13kaahzo.pdf.

2.  Нетяжук М. В. Економічний механізм регулювання розвитку хлібопекарної промисловості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / М.Нетяжук. – К., 2005. – 18 с.

3.  Скопенко Н. С. Інноваційний розвиток хлібопекарської галузі України: основні напрями, проблеми, ризики // Видавництво Львівської політехніки. – 2010. - №684. – С. 66-71. – Режим доступу до журн.: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/18779/1/15-66-71.pdf

4.  Скоринська І.Г Аспекти стратегічного розвитку/І.Г. Скоринська, О.В. Хохлова.// Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2011. – №4. – С. 166-168. – Режим доступу до журн.: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VSU_ekon_2011_4_24.pdf

5.  Солошонок А.Л. Хлібопекарська галузь в Україні: реалії та перспективи розвитку/ А.Л.Солошонок, О.М. Полонська// Продуктивність агропромислового виробництва. Економічні науки. – 2014. – № 25. – 78-91. – Режим доступу до журн.: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pav_2014_25_15.pdf

6.  Державний комітет статистики України. Виробництво основних видів промислової продукції за 2012-2014 рр. Хліб та хлібобулочні вироби, нетривалого зберігання [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/

Науковий керівник: к.е.н., доцент Мохонько Г.А.