Остання редакція: 2015-04-22
Тези доповіді
У статті представлено дефініції поняття «інноваційний розвиток підприємства». Визначено головні проблеми інноваційного розвитку підприємств. Результати можуть бути використані для удосконалення процесів інноваційного розвитку підприємств.
Ключові слова: процес інноваційного розвитку, розвиток інноваційних підприємств, інновації на підприємствах.
The article presents the definition of the concept of «innovation development of enterprises». Key problems of innovation development of enterprises. The results can be used to improve processes of innovation development of enterprises.
Keywords: processes of innovation development, development of innovative enterprises, innovations in enterprises.
Постановка проблеми. У сучасній діяльності кожного українського підприємства постає питання інноваційного розвитку. Результатом використання підприємствами саме такого типу розвитку є висока конкурентоздатність та сталий розвиток. Проте за останні роки спостерігається негативна тенденція: призупинення та зменшення кількості інноваційних процесів. Різниця між реальним станом інноваційних процесів зумовлює розроблення методів та заходів удосконалення інноваційної діяльності в цілому.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць з окресленої проблематики показав, що велика кількість вчених приділяє значну увагу питанням забезпечення інноваційного розвитку підприємства, серед яких: В. Геєць, В. Гриньова, Н. Краснокутська, І. Макаренко, Ю. Шипуліна, І. Федулова. Вагомий вклад у дослідження питань впровадження інноваційних проектів зробили такі науковці: С. Бушуєв, І. Каленюк, Ю. Погорєлов, Г. Тарасюк. У наукових працях окреслено питання інноваційного розвитку діяльності підприємств.
Незважаючи на значний доробок, залишаються актуальними питання управління інноваційним розвитком підприємств.
Метою статті є визначення поняття «інноваційний розвиток підприємства» та окреслення проблем інноваційного розвитку підприємств.
Виклад основного матеріалу дослідження. Економіка України переживає несприятливі часи. Тому для підприємств важливим питанням постає виживання та подальший розвиток. Перед організаціями стоїть задача інноваційного розвитку, що у свою чергу приведе до економічного розвитку держави. Держава, у свою чергу, має приймати певні заходи – створити умови для впровадження ефективної стратегії інноваційного розвитку, що призведе до розробки та впровадження нових технологій на підприємствах.
Інноваційний розвиток насамперед здійснюється за рахунок вкладення коштів у наукоємні галузі та високі технології. Розвиток цих галузей та технологій залежить від таких показників: ВВП, обсяг виробництва, організаційно-виробничий потенціал тощо. Тому головну роль в інноваційному розвитку підприємства займає держава.
Інноваційний розвиток підприємства тісно пов’язаний з поняттям інновації. Уперше поняття «інновація» було визначено І. Шумпетером, що означало «впровадження наукового відкриття у новому продукті». У нашому розумінні інновації – це наукові засоби, що втілюються у нововведеннях.
Існує значна кількість наукових праць дослідників, які розглядали поняття інноваційного розвитку підприємства. Було проаналізовано деякі визначення вчених СНД (табл.1).
Таблиця 1 – Визначення поняття «інноваційний розвиток підприємства»
Автор
Визначення
Бармашов К.
Інноваційний розвиток промислового підприємства – невід'ємна частина його основної діяльності, оскільки сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому[1].
Борисова І.
Створення на фондовому ринку привабливості з точки зору дохідності інвестиційного ризику, тобто підвищення вартості бізнесу шляхом управління інноваціями [2].
Ілляшенко С.
Процес господарювання, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємств у мінливих умовах зовнішнього середовища у рамках обраної місії та прийнятої мотивації діяльності і пов'язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту [3].
Касс М.Є.
Закономірно і послідовно здійснюваний процес конкретних заходів щодо проведення наукових досліджень і розробок, створенню нововведень і освоєнню їх у виробництві з метою отримання нової або поліпшеної продукції, нової або вдосконаленої технології виробництва [4].
Підкамінний І.
Шлях, який базується на поглибленні поєднання цілей підприємства, його підсистем, цілей кожної особистості, яка працює в колективі, вдосконаленні її діяльності, вдосконаленні бізнес-процесів для досягнення загальних стратегічних цілей [5].
Підприємства часто зіштовхуються з проблемами, які не дозволяють йому вільно розвиватися. Зокрема можна виділити такі основні проблеми. Невідповідність сучасного законодавства, що регулює ведення інноваційної діяльності на підприємствах, реальним потребам та вимогам цих підприємств. Результатом є суперечки між суб’єктами інноваційного розвитку: державою, підприємствами та науковцями. Закони розроблюються, але не втілюються в реальне життя. Початковим етапом у вдосконаленні цього питання є перегляд нормативно-правової бази та законів, що регулюють фінансування інноваційної діяльності.
Нестача коштів для фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності підприємств є однією з найважливіших проблем інноваційного розвитку. Висока вартість впровадження нових технологій, процесів не дозволяє підприємствам вільно розвиватися та освоювати нововведення. Державне фінансування зменшується з кожним роком, тому власники повинні самі вкладати кошти та втілювати нові технології. Більшість організацій не мають власних коштів на фінансування інноваційних проектів, а зовнішнє залучення коштів відбувається рідко, адже інноваційна діяльність дуже ризикова і кредитор не завжди може бути впевнений у ефективності інноваційного проекту. Тому для підприємств питання інноваційного розвитку відходить на другий план, а метою діяльності стає завдання отримати хоча б нульовий прибуток.
Через знос або відсутність обладнання українські підприємства не мають змогу проводити та впроваджувати наукові розробки. Технології багатьох промислових підприємств характеризуються високими витратами ресурсів та енергоємністю, що пришвидшує знос виробничого апарату. Тому складається ситуація, за якої є неефективним вкладання коштів у розробки.
Невизначеність зі стратегією інноваційного розвитку держави. У державі відсутні цілі здійснення інноваційної діяльності, не чітко сформульовані пріоритетні галузі інноваційного розвитку. Велика увага в країні приділяється менш важливим сферам економіки.
Суспільство опирається змінам, тобто інноваційним процесам. Більшість людей спочатку не сприймають щось нове, а навіть бояться відійти від того, до чого звикали роками. Найбільше цей страх постає перед суспільством у перехідні періоди, тоді інновації сприймаються як загроза існуючому. Інвестору, який вкладає кошти в певну технологію теж властивим є опір інноваціям. Поява нової ефективнішої технології може стати загрозою для існуючої. В цей момент інвестори намагаються якнайдовше затримати стару технологію для того, щоб їх попередні вкладення окупилися.
Для управління інноваційною діяльністю необхідні кваліфіковані кадри. Кадрова обмеженість спостерігаються на всіх рівнях управління не тільки деяких підприємств, а й держави в цілому.
Складність проведення маркетингових досліджень інноваційних продуктів. Попит на інноваційну продукцію дуже важко оцінити навіть короткостроковий період. Все це є результатом нестабільного економічного становища країни.
На підприємствах часто не дооцінюються людські ресурси. З досвіду зарубіжних країн відомо про використання систем та програм розвитку інтелектуального людського потенціалу, але цей досвід не використовується в Україні.
До менш важливих проблем можна віднести: неефективність організаційних структур підприємств, що займаються науковою, дослідницькою, технічною та інноваційною діяльністю; наука та бізнес дедалі більше відокремлюються: наукові дослідження не втілюються в корпоративних структурах, таким чином наукові інститути та організації залишаються позбавленими джерел фінансування; кількість спеціалістів в інноваційній сфері незначна.
Висновки. Отримані результати дозволили уточнити сутність «інноваційного розвитку підприємства». Джерелом інноваційного розвитку підприємства є інновації, що створюють умови для подальшого розвитку підприємства та здобуття конкурентних переваг шляхом впровадження в діяльність організації нових ідей, підходів, процесів, технологій або створення якісно нового продукту.
Установлено, що основними проблемами для інноваційного розвитку підприємств України є недостатність фінансування інноваційної діяльності, застаріле та зношене обладнання для розробки та впровадження нововведень, відсутність стратегії інноваційного розвитку держави, суспільний опір інноваціям в умовах нестабільного економічного становища держави.