РЕІНЖИНІРИНГ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Інноваційна діяльність відіграє ключову роль у розвитку підприємств і економіки в цілому. Інноваційна орієнтованість дає підприємствам можливість ефективно конкурувати на ринку, залучати нових споживачів, покращувати фінансові результати роботи. Але до зростання конкурентоспроможності можуть призвести не всі інновації, а тільки ті, що орієнтовані на нові ринки і супроводжуються оригінальними розробками. Реінжиніринг інноваційної діяльності є одним із інструментів адаптації підприємств до зазначених умов.

У загальному визначенні реінжиніринг — фундаментальне переосмислення, радикальне переорієнтування боргових процесів для досягнення результатів стрибкоподібного поліпшення вирішальних показників діяльності організації [1]. Тобто реінжиніринг — найефективніша інновація. Його сутність полягає у змінах. Але реінжиніринг можна застосовувати і до самої інноваційної діяльності з метою її координації та адаптації до умов ринку.

Існує багато прикладів неефективної інноваційної діяльності. Це пов’язано з багатьма факторами: відсутністю методології управління інноваціями, недостатністю власних коштів, високою вартістю нововведень, високими ризиками, низьким інноваційним потенціал підприємств, відсутністю кваліфікованого персоналу, неприйнятністю до інновацій. Зазначені проблеми призводять в результаті до того, що інноваційна діяльність не дає очікуваних результатів. Тому вважається, що вирішення їх можливо за допомоги реінжинірингу інноваційної діяльності як інструменту управління інноваційними процесами на підприємстві.

Передумовами реінжинірингу інноваційної діяльності підприємств визначено наступні:

–      потенційна загроза зниження конкурентоспроможності та ефективності інноваційної діяльності;

–      нестабільність фінансово-економічних показників;

–      зниження інноваційного потенціалу;

–      ризики ринкових загроз;

–      необхідність швидкісної реакції на задоволення потреб споживачів[1].

Таким чином, реінжиніринг інноваційної діяльності підприємства спрямований на форсайт та швидку реакцію до мінливих умов ринку.

До основних напрямів реінжинірингу віднесено:

–      продуктові зміни: акцент робиться на якість товару/ послуги;

–      маркетингові зміни: врахування усіх вимог ринку та підтримка конкурентних позицій;

–      зміни бізнес-процесів.

Отже, реінжиніринг є універсальним інструментом інноваційної діяльності підприємства. Проте потрібно врахувати, що реінжиніринг інноваційної діяльності вимагає формування саме комплексного підходу, що охоплює всю структуру підприємства.

Серед характерних ознак реінжинірингу інноваційної діяльності підприємства наступні:

1)    Використання сучасних інформаційних технологій. Такий підхід дозволяє відійти від традиційних методів вирішення задач і по-іншому реорганізувати інноваційну діяльність підприємства;

2)    Орієнтація на бізнес-процеси. Кожен процес, що стосується інноваційної діяльності на підприємстві аналізується не окремо, а у сукупності субпроцесів;

3)    Злам старих правил та стереотипів. Підприємства повністю відмовляються від застарілих принципів та починають працювати за новими законами [2].

Таким чином, реінжиніринг інноваційної діяльності — невід’ємний інструмент інноваційного розвитку, що передбачає радикальний підхід до реорганізації бізнес-процесів підприємства з метою досягнення ефективного використання інноваційних можливостей, підвищення конкурентоспроможності та покращення фінансово-економічних показників його діяльності в цілому.

Але багато питань з зазначеної проблематики залишаються дискусійними та потребують подальших досліджень.

Література:

1. Реинжиниринг бизнес-процессов: сущность и методология [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.elitarium.ru/reinzhiniring-biznes-process-kompanija-sotrudniki-rukovodstvo-izmenenija/

2. Горлачук В. В. Економіка підприємства: реінжиніринг та оптимізація бізнес-процесів підприємства / В.В.Горлачук, І. Г. Яненкова // навч. Посібник – Миколаїв: 2010. – С. 272.

Науковий керівник: к.е.н., доцентЖигалкевич Ж.М.