ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ РОЗВИТКУ СТАРТАП-РУХУВ УКРАЇНІ

Анотація

У провідних країнах світу шлях інноваційної трансформації економіки продемонстрував свою ефективністьу подоланні кризових явищ, забезпеченні конкурентоспроможної продукції на міжнародних ринках, формуванні ринку високих технологій. Орієнтація на формування інноваційної економіки в України обумовлює необхідність активізації інноваційних процесів як на рівні держави, так і на рівні підприємництва. Практика найбільш інноваційно-активних країн світу переконливосвідчить, що саме малий бізнес є рушійною силою інноваційних перетворень [1].

У вітчизняному бізнес-середовищі стартап ототожнюють з початком нового бізнесу, спрямованого на комерціалізаціюбудь-якої інновації.Більш точно можна сказати, що стартап являє собою процес розробки та комерціалізації «проривної» технології, бізнес-проекту, що будується виключно на інновації, що покращує реальні обставини життя людей. Характерною особливістю стартапів є значна масштабованість проекту впродовж короткого часового періоду.

На практиці «запуск» стартапу полягає у створенні продуктубізнесу, виведенні його на ринок і масштабуванні. Якщоаудиторія сприймає новий продукт, то запроваджують комплексмаркетингових заходів з метою збільшення частки ринку. Складність полягає в тому, що стартапи працюють вінноваційному полі, що зумовлює значні ризикистосовно сприйняття нових продуктів бізнесу ринком. Перевірити це заздалегідь не можна жодними маркетинговими дослідженнями.

Зараз в Україні сформуваласьскладнаситуація. З одного боку, спостерігається поява численних цікавих стартаппроектів, автори ідей яких потребують інвестицій на їх розвиток. Це підприємці, які володіють унікальними ідеями для бізнесу в різних сферах: від сільського господарства до інноваційних біотехнологій. Але незважаючи на високий комерційний потенціал, через труднощі з залученням інвестицій,запуск цих стартапів часто відкладається на невизначений термін. Банки не фінансують проекти «з нуля», інвестиційні компанії готові інвестувати лише на етапі зростання проекту, коли найризикованіший і найскладніший етап старту вже пройдено; для венчурних фондів цікавими є лише проекти в області високих технологій. Вирішення даної проблеми для підприємців-початківців полягає в залученні бізнес-ангелів– приватних інвесторів, готових вкладати кошти в нові ризиковані ідеї сьогодні заради отримання прибутку в майбутньому. З іншого боку, інвестори, що начебто і готові вкладати кошти, часто не знаходять для них адекватних об'єктів – ідей, проектів, стартапів через відсутність або обмеженість доступу до інформації.

У чому причина непорозуміння між інвестором і підприємцем-початківцем? Перш ніж вкласти гроші в проект, інвестор аналізує можливі ризики і намагається їх мінімізувати. Щоб довести інвестиційну привабливість свого бізнесу і зацікавити інвестора, недостатньо мати один лише хороший продукт, потенційно здатний принести гроші; проекти повинні задовольняти і іншим критеріям [2]. Новий продукт або послуга, які пропонує створити стартапер, повинні вирішувати певну проблему, пропонувати покупцям щось унікальне, без чого вони вже не зможуть обійтися. Крім того, це нововведення повинне мати «захист», аби конкуренти не змогли скопіювати його. Також бажано, щоб були врегульовані права інтелектуальної власності на розробку або ж була подана заявка на патентування.Необхідно також приділити увагу на ринку, куди планує вийти стартап. Важливим критерієм оцінки стартапів також є обрана бізнес-модель. Невірно обрана, вона в багатьох випадках стає причиною невдачі, тому що вартість реалізації продукту часто перевищує дохід від його продажу. Також важливим фактором для венчурних інвесторів є масштабованість бізнесу. І лише у разі врахування та забезпечення відповідності стартап проекту всім перерахованим вище критеріям він може претендувати на увагу інвесторів та мати шанси на успішну реалізацію [3].

Література:

1. Нагорний В. В. Аналіз систем державної підтримки розвитку венчурної інноваційної діяльності та перспективи в Україні [Електронний ресурс] /В. В. Нагорний,М. В. Петрюк // Інвестплан. — 2014. — №23. — Режим доступу:http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2014.pdf#page=26.
2. Попко О. В. Сучасна парадигма стартапів у бізнесі / О. В. Попко, М. В. Мальчик // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2014. — №811: Логістика. — С. 275-279.
3. Кириченко С. О. Проблема залучення інвестицій в українські стартапи та шляхи її вирішення / С. О. Кириченко, О. С. Явтушенко// Сучасні проблеми економіки та підприємництва. —2012. —Випуск 10. — С. 93-96.
4. Чазов Є. І. Стартап як нова форма ведення бізнесу / Є. І. Чазов // Наукові праці Національного університету харчових технологій. — 2013. — №52. — С. 122-128.

Науковий керівник: к. е. н., доцент Кравченко М. О.