ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Агропромислові підприємства входять до системи галузей народного господарства, а саме – агропромислового комплексу (АПК), та відповідають за виробництво і доставку продукції до споживача. Щоб краще задовольняти потреби населення та отримувати більший прибуток, ці підприємства вимушенівраховувати інноваційні тенденції та застосовувати у своїй діяльності провідні технології.

За оцінками, основними чинниками, які перешкоджають розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, є: нестача власних коштів (80,1%досліджених підприємств), великі витрати на нововведення (55,5%), недостатня фінансова підтримка держави (53,7%), високий економічний ризик (41,0%),недосконалість законодавчої бази (40,4%), тривалий термін окупності нововведень (38,7%), відсутність коштів у замовників (33,3%), нестача кваліфікованого персоналу (20,0%), відсутність можливостей для кооперації з іншимипідприємствами і науковими організаціями (19,7%), нестача інформації проринки збуту (17,4%), нестача інформації про нові технології (16,1%)[1].Оскільки господарська діяльність агропромислових підприємств в Україні має певні особливості, до яких належить їх надзвичайна територіальна розгалуженість та нерозвиненість інноваційної та виробничої інфраструктури, то крім застосування новітніх розробок, що сприятимуть підвищенню ефективності процесів виробництва, зберігання, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції, їх інноваційнийрозвиток гостро потребує впровадження та використання інформаційно-комунікативних технологій. Ці та інші пріоритетні напрямки інноваційного розвиткупідприємств агропромислового комплексу України визначені в Концепції науково-технічного розвитку галузей агропромислового виробництва України [1]. До специфічних особливостей, що стримують розповсюдження інноваційних процесів в АПКналежать також: принципові відмінності між технологіями виробництва продуктів рослинництва і тваринництва; залежність від погодних умов, сезонність і, напевно головне, відсутність фінансового забезпечення з боку держави.

До інформаційного забезпечення можна віднести взаємопов’язану сукупність знань про вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на господарську, в тому числі інноваційну, діяльністю підприємства. Комунікаційне забезпечення полягає у визначенні структури управлінських засобів, що створюють кодування та передавання необхідних даних. В цілому ж, інформаційно-комунікаційне забезпечення об’єднує вищевказані характеристикита формує підґрунтя для прийняття управлінських рішень в циклі «виготовлення-реалізація» агропромислової продукції. Інформаційні ресурси агропромислового підприємства є одними з ключових чинників ресурсного забезпечення інноваційної діяльності. Специфіка інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційних процесів полягає в тому, що в умовах зростаючої конкуренції крім науково-технічної інформації, підприємству необхідні дані про кон'юнктуру відповідних ринків (інновацій, освітніх послуг, праці, технологій та ін.), а також про умови здійснення інноваційних проектів. Інноваційні процеси, крім збору і обробки інформації, визначають процедури передачі та поширення інформації в інтересах як ринкових структур, так і органів державної влади [2].

Отже, в сучасних умовах переорієнтація підприємств АПК з використання виключно матеріальних ресурсів на використання інформаційних, з екстенсивного споживання природних ресурсів на активне використання знань та інформації стають ключовим об'єктом управління, а конкурентоспроможними на ринку зможуть стати лише ті підприємства, які змогли організувати ефективне інформаційно-комунікаційне забезпечення всіх напрямків своєї інноваційної діяльності.

Але в науковій літературі не знайшли достатньої опрацювання питання формування системи інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності вітчизняних агропромислових підприємств. Тому метою нашої подальшої роботи стане опрацювання проблематики та розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності таких підприємств, що дозволять здійснювати їх ефективний інноваційний розвиток.

Література:

1. Готра В. В. Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку аграрного сектору України / В. В. Готра // Актуальні проблеми економіки. – 2014. –  №6(156). – С. 79-84.
2. Гончаренко О.В. Інституціональне регулювання розвитку інновацій в агропромисловому виробництві: дис. д. е. н. : 08.00.03 / Гончаренко О. В. –Дніпропетровськ : ДДАЕУ, 2015. – 487 с.
3. Левківська Л.М. Інноваційне забезпечення розвитку підприємств сфери агробізнесу[Електронний ресурс]/ Л. М. Левківська, К. М. Кащук// Інвестиції: практика та досвід. –2014. – №12. – Режим доступу: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/3335/3/Investments
   _2014_12_38-41.pdf.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Кравченко М.О.