ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Кузнєцова Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Ukraine

Анотація

Встановлені потужності ТЕС України, основна частина яких введена в експлуатацію у 60-70 рр. XX ст., вже більше двох разів вичерпали свій ресурс, розрахований на 20-25 років роботи. Це призвело до зношеності основних фондів, технологічних втрат електроенергії та низької енергоефективності її генерації. Відсутність власних первинних енергоресурсів, низька якість імпорту та несприятливі цінові тенденції на ринку електроенергії призвели до енергозалежності економіки України, що, в свою чергу, посилює роль ресурсного забезпечення енергогенеруючих підприємств як ключового елемента формування потенціалу їх конкурентоспроможності. Проект нової Енергетичної стратегії України передбачає реформування енергетичного сектору країни, зокрема, перехід до конкурентної моделі організації ринку електроенергії, що обумовлює необхідність розвитку теоретичних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо ресурсного забезпечення потенціалу конкурентоспроможності енергогенеруючих підприємств.

Аналіз теоретичних підходів до визначення терміну «потенціал» в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених, визначив основні риси, якими характеризується потенціал конкурентоспроможності підприємства. В окремому порядку було досліджено поняття «ресурси» для подальшого усвідомлення та кращого розуміння терміну «ресурсне забезпечення». В результаті вивчення різних думок та систематизації наукових поглядів, було запропоновано узагальнене поняття: ресурсне забезпечення підприємства – це можливість підприємства забезпечити свою діяльність необхідною кількістю та набором ресурсів для досягнення позитивного економічного ефекту в певний момент часу.

Ресурсне забезпечення підприємства як суб’єкта господарювання у різних галузях промисловості характеризується сукупністю необхідних ресурсів (для нормальної організації його діяльності), а також  наявних у розпорядженні (доступних) ресурсів залежно від їх галузевої приналежності, їх оптимальним співвідношенням для досягнення цілей підприємства за певний проміжок часу. В результаті дослідження визначено, що потенціал конкурентоспроможності підприємства залежить від його ресурсного забезпечення. Крім того, він формується на основі ряду факторів: внутрішніх (керованих) – тих, що виникають на самому підприємстві та впливають зсередини – тобто характеризують внутрішнє середовище підприємства, та зовнішніх (некерованих) – тих, що формуються у конкурентному зовнішньому середовищі.

Проаналізувавши набір визначень вчених щодо терміну конкурентоспроможності, було встановлено, що різні автори застосовують різні ключові слова-синоніми даному терміну (властивість, спроможність, відмінність, ознака, можливість тощо). Тому, з метою уточнення даної дефініції було запропоновано узагальнене визначення. Конкурентоспроможність («здатність змагатися») – це наявність певних переваг (ресурсів)  та спроможність і вміння їх правильно використовувати у суперництві з іншими «гравцями» для досягнення своїх цілей [1]. А потенціал конкурентоспроможності підприємства на основі ресурсного забезпечення визначено як комплексну порівняльну характеристику, яка відображає рівень переваг над підприємствами-конкурентами за сукупністю показників, що дають оцінку ефективності використання складових ресурсного забезпечення для діяльності, за визначений проміжок часу.

Важливим моментом в дослідженні теоретичних засад потенціалу конкурентоспроможності саме енергогенеруючих підприємств є визначення особливостей електроенергетики як об’єкту дослідження, що полягають у: збігу в часі процесів виробництва та споживання енергії; безперервному характері виробничого процесу; складність та особливих умовах роботи енергетичного обладнання; взаємозамінність генеруючих установок; низькому коефіцієнті корисної дії генерування електроенергії; взаємозв’язком з навколишнім середовищем; принцип соціальної відповідальності.

Крім того, визначено, що в процесі аналізу ресурсного забезпечення енергогенеруючого підприємства необхідно ґрунтуватися на системному підході, який дозволяє детальніше вивчити предмет дослідження, виявити причинно-наслідкові зв'язки між елементами його складових. Саме принцип системності та система аналітичних показників разом дають можливість всебічного суцільного пізнання досліджуваних явищ і процесів на підприємстві.

Біографія автора

Катерина Олександрівна Кузнєцова, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

асистент

Посилання

Література:

Кузнєцова К. О. Конкурентоспроможність підприємства на основі ресурсного потенціалу / К.О. Кузнєцова // Економічний вісник Національного технічного університету України «КПІ». – К., 2013. – Вип. 10. – С. 219-223.

Опубліковано

2016-03-12

Номер

Розділ

Формування та розвиток конкурентоспроможності сучасного бізнесу.