ЗАСОБИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

Сьогодні в умовах економічної кризи актуальним стає питання антикризового менеджменту на підприємствах.

Предметом антикризового управління є: оптимізація та вдосконалення існуючих процесів на підприємстві, а також створення нових, які підвищували б економічну ефективність підприємства у цілому.

Найдоцільнішим об’єктом діяльності менеджера  – персонал компанії, адже саме їх діяльність  створює найбільшу додану вартість продукту/послузі, та цінність для компанії.

Як відомо, плідна робота співробітників неможлива без їх ефективної кооперації, під час якої виникає синергетичний ефект – ключовий фактор для  досягнення та примноження результатів.

Основою кооперації у свою чергу є мотивація персоналу до співпраці. Кожен робітник має бути переконаний, що при кооперації з іншими суб’єктами він неодмінно отримує більший результат, ніж при поодинокій роботі.

Існує певний інструментарій, який використовується для мотивації співробітників. Набір інструментів керівника при цьому визначається  в залежності від напрямку діяльності, масштабу та економічного становища підприємства.

Розглядаючи підприємство, яке спрямовує свою діяльність у галузі здорового способу життя, ключовими секторами діяльності, що потребують найбільшої уваги антикризового управління є: алгоритми виконання щоденних процедур (рутинні процеси), маркетингова політика,фінансова політика, мотивація співробітників, організаційна структура підприємства,а також  взаємовідносини співробітників та корпоративна культура колективу.

Як більшість підприємств,що сприяють зміцненню фізичного здоров’я,«СК Солом’янський» поділене на підрозділи, які мають певну спеціалізацію та відповідальність за свою сферу діяльності у рамках загальної результативності.

На підприємстві існують два підрозділи: виконавчий та адміністративний. Вони демонструють ефективність лише у разі плідної співпраці (створюється синергетичний ефект). І навпаки, при зупиненні діяльності одного із розділів, припиняється робота не лише й іншого, а й усього підприємства у цілому.

Основне завдання керівника у цьому випадку – забезпечити стабільне виконання підрозділами своїх функцій та мінімізувати будь-які збої на підприємстві.

Відомо, що для забезпечення ефективного керівництва варто належним чином виконувати 5 основних функцій менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль та регулювання [1].

У сучасних умовах, при роботі з колективом, варто підкреслити функцію мотивації персоналу. Особливо гостро ця проблема постає на підприємствах малого та середнього бізнесу коли мова йде про висококваліфікованих робітників. Економічна криза, вихід на ринок компаній-гігантів – це проблеми керівництва компанії, які сприяють відтоку кваліфікованих кадрів до конкурентів. Саме тут для керівництва важливо створити ціннісну пропозицію для своїх робітників, яка буде стримувати кваліфіковані кадри на виробництві і сприятиме задоволенню потреб споживачів належним чином.

Факторами такого регулювання можуть бути: збільшення заробітної платні робітникам, створення комфортніших умов праці, створення особливих бонусів за результати діяльності та систем заохочення тощо.

Більше того, ефективність керівника безпосередньо залежить від ефективності роботи його підлеглих. Внаслідок цього, окрім систем безпосередньої (відкритої) мотивації, керівнику доречно бути джерелом натхнення для своїх підлеглих.

Такм чином, у межах мотивації співробітників, варто створити корпоративну культуру, яка створить  сприятливу атмосферу для ефективної роботи як кожного працівника, так і усієї команди загалом.

Отже, незалежно від обранихінструментів антикризового управління, в їх основу повинні бути включені принципи продуктивності, ефективності,мінімізації витрат,а також мотивація персоналу, тому що раціонально підібрані інструменти антикризового управління здатні спрямувати діяльність організації у напрямку економічного розвитку у коротко-, середньо-, та довгостроковій перспективі, незалежно від поточного становища організації.