РЕКУРСИВНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ЯК МЕТОДИЧНИЙ БАЗИС ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Стадії управління економічною стійкістю підприємства доцільно визначати не як функції, а як процеси для забезпечення функціональної рівноваги підприємств у динамічних умовах зовнішнього середовища. Саме тому актуалізується питання вибору методичного базису забезпечення економічної стійкості підприємства.

Ефективність функціонування підприємств як складних динамічних виробничо-економічних систем залежить від спроможності балансування, швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ і передбачає застосування інтегрованих підходів до управління, реалізація яких сприятиме забезпеченню вищих рівнів економічної стійкості та відповідатиме ринковим перспективам [1].

Системно-процесне управління економічною стійкістю», як інтегрований підхід до управління, ґрунтується на комплексі принципів, методів, технологій, інструментів, процедур, використанні рекурсивної моделі управління, застосування якого забезпечує паритет між функціональними підсистемами підприємства та бізнес-процесами в досягненні економічної стійкості [1].

Системно-процесне управління економічною стійкістю підприємства забезпечується такими елементами (з урахуванням дослідження [2; 3]):

1)   підсистемою бізнес-процесів, що ґрунтуються на забезпеченні економічної стійкості на рівнях – кризовому, нестійкому, допустимому, прийнятному, абсолютному;

2)   сигнально-регуляторною підсистемою, яка через сприйняття імпульсів коливань стабільності організаційно-економічних підсистем функціонування підприємств під впливом екзогенних та ендогенних чинників спроможна адекватно гармонізувати бізнес-процеси;

3)   деревом процесів, яке утворює сукупність зв’язків сигнально-регуляторної системи та бізнес-процесів. Дерево процесів розкриває причинно-наслідковий зв’язок між будь-якими подіями, дозволяючи оптимізувати розміщення точок контролю на дереві процесів і моніторинг процесів [2]. Аналіз дерева процесів розкриває справжній стан підприємств, глибинні причини недоліків, неочевидні можливості забезпечення ЕСП. З його допомогою можна встановити: де, що і як слід поліпшити, спростити чи доопрацювати в контурі управління ЕСП.

Структура бізнес-процесів функціонування підприємств у досліджуваному форматі має бути у розрізі фінансової, виробничої, ринкової, ділової, управлінсько-організаційної, інноваційної компонент економічної стійкості на відповідних її рівнях (допустимому, прийнятному, абсолютному).

Під час системно-процесного управління економічною стійкістю має застосовуватись рекурсивна модель управлінського процесу. Така модель застосовується для розуміння природи управлінського циклу, що передбачає аналіз поточного стану об’єкта управління і планування його бажаного результату в кожний момент часу [4], стадії процесу управління (планування, організації, мотивації, контролю) розглядаються не як управлінські функції, притаманні певному суб’єкту управління, а як об’єктивно існуючі і необхідні процеси, протяжні у часі та спрямовані на зменшення ентропії зовнішнього середовища.  

Отже, в контексті системно-процесного управління економічною стійкістю за рекурсивної моделі зміст кожного системного контуру процесів управління нею буде визначатись змістом попереднього контуру. І, відповідно до праці [4], характер кожного етапу буде залишатись інваріантним: аналіз – визначення поточного стану, планування – визначення необхідного стану, організація – приведення у відповідність поточного необхідному стану.

Таким чином, характер рекурсивної моделі управління передбачає управління економічною стійкістю підприємства як послідовний перехід між процесами одного рівня тільки після того, як будуть реалізовані всі передбачені цикли поточного процесу.