РОЛЬ КРЕАТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА У РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • А.С. Диндар ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, Україна, Україна

Анотація

За умов зростаючої глобальної взаємозалежності суб’єктів економічної діяльності та невизначеності, двозначності і хаосу, що панують на секторальних ринках, традиційний спосіб ведення бізнесу вже є недостатнім. Для досягнення позитивної динаміки економічного розвитку підприємства необхідно бути чутливим до нових тенденцій і адаптуватися до вимог часу. Для реалізації даних завдань варто враховувати якісні характеристики: здатність використовувати творчий підхід та втілювати інновації у модель господарювання. Саме тому протягом останнього десятиліття неабиякий інтерес підприємців викликають знання та методи, що використовуються у креативному секторі господарювання, який, фактично, відрізняється від будь-якого іншого унікальністю і вишуканістю товарів та послуг, що надаються. Відповідно, з метою більш ефективного розвитку, розширення, змін та трансформацій підприємства надзвичайно ефективним є досвід компаній креативного кластеру [1].

На сьогодні, багато компаній співпрацюють як з окремими митцями, так і з підприємствами культурного сектору, проте ця співпраця носить проектний характер і не переростає у комплексну взаємодію, яка може стати взаємовигідною і сповна розкрити прихований потенціал підприємств. Форми такої взаємодії, на думку МакНічоласа, можуть бути найрізноманітніші – починаючи з можливого спонсорства, що поступово може перерости у партнерство. Тобто, на початковому етапі бізнес інвестує кошти в підприємства креативного сектору без поглиблення в подальший процес виробництва товару. МакНічолс виокремив 6 етапів встановлення партнерства між промисловим підприємством і підприємством креативного сектору: пожертви, патронаж, маркетингове спонсорство, PR-спонсорство, інтегрована корпоративна іміджева програма, партнерство.

На думку Шейна [2], промислові підприємства мають включати до свого штату кадри з нестандартним мисленням і залучати митців та інших талановитих людей до процесу створення продукту, адже вони можуть знаходити найоптимальніші рішення завдяки високим вольовим якостям у поєднанні з готовністю до ризику. МакКормак [3] в результаті свого дослідження дійшов висновку, що наслідком взаємодії креативних і промислових підприємств є скорочення витрат на науково-дослідницькі програми останніх на 10-30%.

Слід розуміти, що далеко не всі митці приділяють належну увагу фінансовій складовій, а їх рішення, на відміну від підприємців, часом можуть нести імпульсивний характер і бути ірраціональними за своєю суттю. Саме з цих причин взаємодія між компаніями креативного і промислового секторів не може набути широкого масштабу. Відтак, варто знайти нову форму партнерства, відмінну від традиційного спонсорства та меценатства. Відповідно до результатів реалізації креативних проектів компаніями Unilever, American Express, BBC, British Airways, Coca-Cola, Ericsson, IBM, Kodak стає очевидним, що набагато ефективнішим є прийняття до штату митців чи співпраця з компаніями креативного сектору аніж створення навчальних центрів для навчання існуючих робітників [4]. Макнічолас виокремив головні фактори, що впливають на успішність партнерства: спільні стратегічні ключові цінності: цільова аудиторія, синергія цілі і місії; двостороння комунікація, взаємодія, спільне бачення кінцевого продукту; довгострокова перспектива взаємодії, щирість; управлінська чутливість до змін.

За результатами досліджень Tillteurope, мистецтво впливає на робітників на трьох рівнях: індивідуальному (розвиток креативності і інноваційності, мотивація, зменшення відсутності на роботі з причин хвороби), міжособистісному (комунікації, створення колективу, спільноти) і найвищому, за якого мистецтво впливає на промислове виробництво, створюючи принципово нові товари, що сприяє пришвидшенню економічного розвитку та зростання у поєднанні з підвищенням рівня позитивного сприйняття компанії та покращенням її корпоративної репутації.

Беручи до уваги всі переваги від створення партнерських взаємозв’язків між представниками бізнесу та культури, варто зауважити, що подібні взаємовідносини надзвичайно складно утворювати і підтримувати. Слід знайти спосіб як найефективніше оптимізувати досвід провідних компаній світу в частині партнерства компаній креативного і промислового секторів з метою інтенсифікації економічного розвитку.

Посилання

Bilton, C. Management and Creativity: From Creative Industries to Creative Management. – Oxford: Blackwell – 2007.

Schein, E. Organizational Culture and Leadership – Jossey-Bass: San Francisco, CA – 1992.

MacCormack - Innovation through global collaboration – Wipro Technologies and Harvard Business School – 2009.

Darso, L. Artful Creation: Learning-Tales of Arts-in-Business – Samfundslitteratur, Denmark, – 2004.

Опубліковано

2016-03-09

Номер

Розділ

Макроекономічні аспекти управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств в контексті міжнародної інтеграції.