НОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК БІЗНЕС-СТРУКТУР

Анотація

При формуванні динамічних стратегій інноваційних систем як бізнес-структур я передбачаю продуктивне майбутнє методологічному принципу нової теорії визначенні меж виміру параметрів і їх розмірності моф (Грн/сек), суть якого зводиться до можливості оригінального первинного поділу потужності економічних систем п’яти рівнів на матеріальну і нематеріальну складові та оцінювання їх функціональної взаємозалежності не скалярними, а комплексними полями чисел [1].

Рух економічної науки у відповідності до такого принципу потрібно порівнювати не із перебудовою старого житла на нове, коли старе житло немилосердно руйнується, щоб надати місце новим будівлям, а із еволюцією зоологічних видів, які безперервно розвиваються і кінець кінцем стають невпізнанними для простого розуму, але досвідчений економіст відкриє  сліди, що передували  роботі минулих досліджень. Цей принцип не відноситься до вимушених домислів, а представляє вже підтверджену світовою економічною практикою нашу гіпотезу [2] «про заміщення в продуктивних силах економічних систем п’яти рівнів основної ролі з матеріального та фінансового капіталу на інтелектуальний капітал». Слід відзначити, що певні елементи нашої теорії потужності економічних систем є однією із небагатьох в економічній науці напрямів на початку ХХІ століття, які вже почали використовуватись світовими політиками і практиками-технократами  для визначення системних трансформацій в економіці. Зокрема, теорія потужності економічних систем включена до складу науково-інформаційних засад європейської програми «Горизонт 2020» [3].

Головні проблеми ІСС всіх п'яти зазначених вище рівнів – це труднощі досягнення соціальної спрямованості, збалансованості взаємодії систем і узгодження інтересів держави і приватного бізнесу в отриманні кожним заслуженою частини додаткового продукту у володіння, розпорядження і використання в процесі спільної реалізації програм розвитку кожного, описаного вище, суб'єкта.

Для інноваційних систем повинно виконуватися умова узгодження, а в кінцевому підсумку – єдності цілей, принципів і завдань інноваційної діяльності, без якого не можливо досягти гармонізації взаємодії систем та їх ефективної роботи за рахунок прийняття  спільного діапазону виміру і розмірності потужності інноваційних систем  всіх описаних рівнів.

Очевидно можна припустити, що зараз головний механізм світової інноваційної діяльності – це взаємовигідні, не корупційні міжнародні та вітчизняні інвестиційні та інноваційні проекти, які, на мою думку,  можуть бути побудовані на визначенні, позначенні одиниці виміру нематеріальної потужності ІСС відповідно до теорії Потужності Економічних Систем [3].

Потужність – це фізична величина, що показує швидкість виконання роботи і дорівнює відношенню роботи до часу, за який вона виконана. Спираючись на логіку розуміння потужності, як фізичної величини, дамо визначення потужності для економічної системи. Потужність ІСС – це цінністночасова величина, що показує швидкість створення економічної цінності і дорівнює відношенню суми створеної цінності до часу, за який вона створена. 

Оскільки під час створення цінності відбувається перетворення цінності матеріальних та нематеріальних  ресурсів у цінність кінечного продукту (чи послуги), то можна вважати, що потужність показує швидкість перетворення таких ресурсів в матеріальні економічні та суспільні цінності.

Запропоновані вище нові підходи,  на мою думку, дозволять більш ефективно вирішувати головні проблеми створення інноваційної діяльності – долати труднощі досягнення соціальної спрямованості, збалансованості взаємодії систем і узгодження інтересів держави і приватного бізнесу в отриманні кожним заслуженою частини додаткового продукту у володіння, розпорядження і використання в процесі спільної реалізації програм розвитку кожного, описаного вище, суб'єкта та всієї України.