ПРОБЛЕМАТИКА УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

Автор(и)

  • П.В. Головська Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Ukraine

Анотація

Ефективні комунікації є необхідною передумовою успішного досягнення цілей, що стоять перед підприємством. Існує декілька підходів до трактування та визначення сутності поняття «комунікація підприємства». Аналіз результатів сучасних досліджень дозволяє виділити основні з них [1, 2]:

‒      системний – комунікація розглядається як система взаємодіючих елементів, що забезпечують функціонування підприємства;

‒      управлінський – комунікація розглядається як функція управління, тобто передача розпоряджень і роз’яснення виконуваних процедур і операцій;

‒      культурологічний – комунікація розглядається як спосіб вираження організаційної культури;

‒      гуманістичний – комунікація трактується як фактор розвитку кадрового потенціалу підприємства.

Під управлінням організаційними комунікаціями розуміється сукупність безперервних цілеспрямованих управлінських впливів на внутрішні та зовнішні процеси інформаційного обміну та взаємодій, що забезпечують задоволення комунікаційних потреб і реалізацію довгострокових інтересів розвитку підприємства [2]. Важливою опосередкованою функцією управління комунікаціями, на яку стали більше уваги звертати дослідники та практики, є те, що цей процес надає змогу підприємству накопичувати, формалізувати, узагальнювати та структурувати знання і досвід кожного працівника в єдиному інформаційному середовищі.

Як процес комунікація представляє особливу форму взаємодії персоналу з обміну інформацією всередині організації та за її межами, спрямовану на досягнення цілей організації, а також на розвиток персоналу. Процес комунікації підлягає значному впливу з боку керівників та (або) неформальних лідерів колективу підприємства. Фактори впливу можна класифікувати за різними ознаками, зокрема: фактори, пов’язані зі змістом управлінської діяльності керівника (рівнем компетентності, організаторськими здібностями тощо); обумовлені особливостями виконання керівником управлінських обов’язків; викликані стилем спілкування керівника з іншими учасниками управлінської взаємодії тощо [1].

Отже, на кожному з етапів інноваційний комунікаційний процес може зазнавати певних перетворень, які негативно впливають на загальну ефективність обміну інформацією і це, в свою чергу, спричиняє зниження ефективності управління діяльністю всього підприємства. Для ідентифікації комунікаційних проблем зазвичай використовується циклічна модель, запропонована м М. Х. Месконом, М. Альбертом та Ф. Хедоурі, що дозволяє досліджувати різні типи проблем, ґрунтуючись на структурі моделі та зв'язках між її елементами. Таким чином можна виділити наступні групи перешкод: ті, що пов’язані з комунікатором або комунікантом; ті, що стосуються повідомлення, його кодування (декодування); реакції (проблеми пошуку ідентичності); каналів прямого і зворотного зв'язку [3].

Відповідно виділяють шість типів проблем, що знижують ефективність комунікації на підприємстві: дискомфорт фізичного середовища, в умовах якої сприймається повідомлення; інерція включення; антипатія до чужих думок, стереотипне мислення, амбітність; мовний бар'єр; професійне несприйняття; неприйняття іміджу комунікатора [4].

На підставі вищевикладеного, а також власного дослідження, проведеного нами на промисловому підприємстві, можна провести більш точне розмежування типи бар’єрів за кожним з етапів передачі інформації у схемі організації інноваційного процесу підприємства, що надасть змогу розробити механізм управління інноваційними комунікаційними процесами на підприємстві. Результати цього дослідження будуть покладені в основу розроблення уточненої схеми інноваційного комунікаційного процесу та механізму управління ним на підприємстві.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Кравченко М. О.

Посилання

Література:

Шпак Н. О. Основи комунікаційного менеджменту промислових підприємств : монографія [Текст] / Н. О. Шпак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 328 с.

Суровцева Е. С. Актуальные проблемы управления организационными коммуникациями [Текст] / Е. С. Суровцева // Вестник ТГУ. Серия: Гуманитарные науки. – 2008. – №2. – С. 125-128.

Морозова Н. А. Управление коммуникациями в организации [Текст] / Н. А. Морозова // Вестник ВГУ. Серия: экономика и управление. – 2010. – №2. – С.173-181.

Шепель В. М. Коммуникационный менеджмент [Текст] / В. М. Шепель. – М. : Гардарики, 2004. – 352 с.

Опубліковано

2016-05-10

Номер

Розділ

Інноваційні, інформаційні, інвестиційні складові сучасних підходів до управління підприємством.