ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

На сьогоднішній день в Україні фіксується політична та економічна криза, корупція, слаба виробнича та соціальна інфраструктура, підприємства діють в непередбачуваному середовищі. Звичайно усі ці фактори погано впливають на ситуацію на споживчому ринку, тому розроблення стратегії розвитку підприємства в довго та короткостроковій перспективі покликане покращити стан організації на ньому. Розвиток та конкурентоздатність підприємства невід’ємно пов’язана зі стратегією розвитку цього підприємства.

Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії [1, с.17].

Щоб «вижити» та пристосуватися до конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках, підприємства мають формувати та розвивати свої конкурентні переваги за допомогою стратегічного управління, а саме розроблення стратегій розвитку.

Конкурентоспроможність досягається наявністю конкурентних переваг. Вони являються однією з важливих складових стратегії. Конкурентні переваги – це такі властивості товару, які роблять товар кращім ніж у конкурента і внаслідок цього приваблюють покупців. Це може бути ціна, якість, характеристики, певні технології та інше. Можна сказати, що стратегічне управління – це управління наявними у підприємства конкурентними перевагами.

Щоб розробити ефективну стратегію підприємство має діяти в декілька етапів [2, c. 230-239]

1)    сформувати декілька цілей та розібрати стратегічні питання.

2)    провести стратегічний аналіз, тобто проаналізувати всю доступну йому інформацію (аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища).

3)   розглянути та обрати стратегічну альтернативу. Четвертим пунктом буде створення стратегічного плану. Він передбачає безпосередній розвиток компанії, а саме здійснення якісних змін діяльності.

Для розробки стратегії розвитку на підприємстві керівництво підбирає фахівців, організовує їх роботу, розвиває у них стратегічні здібності, перероблює при необхідності організаційну структуру управління, забезпечує сам процес розробки стратегії.

Організації буде доцільно обрати кілька методик стратегічного аналізу і час-від-часу їх застосовувати, потім аналізувати отриманні дані та розробляти стратегії розвитку відповідно до виявлених загроз та можливостей для отримання кращих результатів та забезпечення конкурентоспроможності на ринку [3, c.104].

Існує декілька варіантів можливих ситуацій на ринку. Зважаючи на це, можна виділити певні стратегічні напрямки розвитку підприємства [4, c.358-400]:

-  при стабільному розвитку ринку, збереженню існуючих тенденцій,  підприємствам доцільно розроблювати стратегії концентрованого, інтегрованого та диверсифікованого розвитку. Треба виробляти більше продукції, розширювати асортимент, інвестувати в нові технології виробництва, інвестувати в покращення матеріальної бази та обладнання, при необхідності та можливості  купувати нове обладнання, виходити на нові ринки збуту;

-  при нестабільній ситуації на ринку збути, підприємствам раціонально впроваджувати стратегію скорочення. Необхідно скоротити вироблення збиткової продукції, або й зовсім його припинити .

Отже, кожне підприємство унікальне  і тому для кожного підприємства треба розроблювати свою особливу стратегію розвитку. Вона потрібна для досягнення поставлених цілей та мети організації, а також збільшення прибутку. Вибір і реалізація ефективних стратегій в існуючих умовах забезпечить посилення конкурентних позицій підприємства на ринку, розкриє внутрішній потенціал та вплине на адаптацію до мінливих та непередбачуваних змін зовнішнього середовища.