ОСНОВНІ РЕСУРСИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Основні ресурси інноваційного розвитку

Реформування економічних відносин та інноваційна орієнтованість вітчизняних підприємств зумовлює потребу у визначенні основних ресурсів інноваційного розвитку. Аналіз сучасних теорій інноваційного розвитку та врахування сутнісних ознак інноваційно орієнтованих підприємств надав можливість визначити ті ресурси інноваційного розвитку, які є визначальними на даному етапі розвитку вітчизняної економіки та представлені на рис. 1.1.

Теорії трансформаційної економіки (Представники: Ф.Хайєк, Д. Белл, Е. Тоффлер, П.Друкер, Дж. Нейсбіт та ін.) [2]

Основні ресурси інноваційного розвитку

Теорії інноваційного розвитку

Посткласичні теорії (Представники: Й.Шумпетер, Б. Твісс, Г.Менш, Д. Сахал та ін.) [1]

Соціально-орієнтовані теорії (Представники: Т. Веблен, В. Іноземцев, Х. Барнет, Є. Вітте, Е. Денісон та ін.) [3]

Ключовим ресурсом, за допомогою якого можна створювати «нові комбінації» є людський капітал, тобто люди, які здатні до творчості, ризику, досягненню успіху.

СОІОП: швидкозмінність та мобільність

Пріоритетним ресурсом є знання (інтелектуальний капітал) як невичерпна форма капіталу. Розвиток економіки знань стає новим вектором структурних трансформацій інноваційного розвитку.

СОІОП: інноваційність та ефективне використання інформації, наявність інноваційної інфраструктури

Важливим ресурсом інноваційного розвитку є соціальний капітал, який поєднує у собі довіру, ділові мережі, норми та цінності, використання якого полегшує інноваційну діяльність підприємств.

СОІОП: домінування мережевого принципу, соціальна спрямованість бізнесу, відкритість інновацій, формування інноваційної культури

Результат: потребують подальшого дослідження напрями розвитку соціального капіталу та визначення заходів щодо його нарощення на підприємстві

    

Рис. 1.1. Основні ресурси інноваційного розвитку

На основі аналізу теоретичних доробок вчених щодо теорій інноваційного розвитку та виокремленні напрямів використання різних видів капіталу у таких теоріях, нами визначено, що:

− по-перше, у більшості сучасних теоріях інноваційного розвитку існують соціально-економічні аспекти, що зумовлюють розвиток соціально спрямованої інноваційної діяльності та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності за рахунок використання у якості ресурсу соціального капіталу; 

− по-друге, все більша значимість інновацій у діяльності підприємств приводить до того, що успішними є ті, хто надає споживачам унікальний товар, налагодивши ефективну систему комунікаційних відносин, соціальних і ділових зв’язків з усіма контрагентами;

− по-третє, ознаки інноваційно орієнтованих підприємств перш за все характеризуються «інтелектуалізацією» кадрового потенціалу в економічному, соціальному та інноваційному напрямах. Це означає першорядність налагодження довірчих відносин, формування системи норм та принципів ведення бізнесу, нарощення продовольчої та ресурсної баз, другорядність – насичення ринку товарами і послугами. Отже, тільки за умови розумної інтеграції у систему існуючих соціально-економічних відносин через розвиток визначених ресурсів, підприємство зможе покращити позиції на ринку та значною мірою знизити трансакційні витрати суб’єктів господарювання.

Література

1. Шумпетер, Й. А. Теория экономического развития / Й. А. Шумпетер; [Воспроизведено по изданию:  – М.: Прогресс. – 1982. Пер. В. С. Автономов и др.]. – М.: Директмедиа Паблишинг. – 2008. – 403 с. 

2. Селигмен Б. Уточненная разработка теорий австрийской школы / Б. Селигмен, Ф. Хайек // [Електронний ресурс] . – Режим доступу :  http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn.pl?type=school&links=./school/austria/lectures/austria_l3.txt&name=austria&img=lectures_small.jpg

3.Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена [Електронний ресурс] . – Режим доступу :  http://library.if.ua/book/39/2912.html