КОМПОНЕНТИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗНАНЬ В СУЧАСНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ: РЕСУРСНИЙ ПІДХІД

Анотація

Процеси менеджменту знань, спрямовані на виявлення, схвачування, обмін та використання знання, формують основу для розвитку інтелектуального капіталу організації і запускають механізми    розроблення інноваційних продуктів і послуг. Підтримка  цих процесів  забезпечується створенням адекватної інфраструктури менеджменту знань, що робить актуальним дослідження окремих компонентів інфраструктури, їх сутності і значення у функціонуванні систем менеджменту знань. 

Зазвичай під інфраструктурою розуміють комплекс взаємопов’язаних обслуговуючих структур чи об’єктів, що слугують для нормального функціонування системи. Відповідно інфраструктура менеджменту знань представляється як сукупність обслуговуючих структур, що забезпечують довготривале функціонування і розвиток системи менеджменту знань, підтримуючи всі процеси руху знання. До інфраструктури менеджменту знань відноситься «все, що сприяє руху інформації та знань на підтримку численних завдань, дій та рішень, з яких складається діяльність організації» [1, с. 2].   

Ключовими ресурсами при побудові систем менеджменту знань є людський та інформаційно-знаннєвий. Працівники організації виступають носіями складно відтворюваного таситного знання і завдяки своїм компетенціям здатні до генерування нових ідей, які слугують відправною точкою інновацій. Інформаційно-знаннєвий ресурс є об’єктом системи менеджменту знань і вважається основним ресурсом будь-яких трансформацій, що відбуваються в сучасній організації, зокрема в сфері інновацій. Людський та інформаційно-знаннєвий ресурси є стратегічними активами кожної організації, оскільки вони забезпечують її стійкі конкурентні переваги і наділені специфічними ознаками, які вирізняють їх від інших видів ресурсів. Дж. Барні вказує на такі ознаки стратегічних активів: вони мають значну цінність для організації, їх складно замінити, відтворити чи скопіювати, вони є рідкісними серед конкурентів чи навіть унікальними [ 2 ].

Згідно з загальновизнаною моделлю І. Беккера- Фернандез  та співавт. інфраструктурне забезпечення менеджменту знань містить п’ять  компонентів: 1) організаційна культура 2) організаційна структура (формальні та неформальні структури, включаючи співтовариства практиків) 3) інформаційні технології (засоби управління контентом, портали, пошукові системи, засоби он-лайн комунікацій між користувачами, засоби аналізу даних і т.п.)  4) загальне знання (базується на спільному досвіді, є  основою для формування спільних ментальних моделей, включає зокрема, організаційні норми і правила роботи) 5) фізичний простір   (середовище, сприятливе для взаємодії та неформального спілкування  - офісні приміщення, кімнати для зустрічей, зборів, конференцій ) [ 3 ].

Якщо вважати, що інфраструктура менеджменту знань має інтегрувати компоненти, що «працюють» на підтримку та розвиток людського та інформаційно-знаннєвого ресурсів, тоді п’яти- компонентну модель І. Беккера-Фернандез необхідно доповнити шостим компонентом, а саме процедурами управління людськими ресурсами. Такі процедури повинні охоплювати основні напрями   управління  персоналом  (найм, адаптація, оцінка, навчання, мотивування, кар’єрне просування), а критерії ефективності цих процедур мають розроблятися з урахуванням реальних потреб систем менеджменту знань. Це дозволить, зокрема, залучати в організацію працівників з високим творчим потенціалом і цінними конкурентними знаннями, розвивати навички співпраці і обміну знаннями, заохочувати знаннєво-орієнтовану поведінку та активне використання комп’ютеризованих систем менеджменту знань.

Таким чином, застосування ресурсного підходу дозволяє представити інфраструктурне забезпечення менеджменту знань у вигляді системи взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих компонентів, а саме організаційної культури, організаційної структури, інформаційних технологій, загального знання, фізичного простору та процедур управління людськими ресурсами. Подальші дослідження в цьому напрямі потребують конкретизації ролі окремих інфраструктурних компонентів менеджменту знань в залежності від типу організації,  стратегії та напрямів розвитку.

Література

1. Lambe P. Why KM is hard to do: infrastructure, KM and implementing change / P. Lambe. – Retrieved from: http://www.greenchameleon.com/uploads/ Why_KM_is_hard_to_do.pdf.
2. Barney  J. B. Firm resources and sustainable competitive advantage / J. B. Barney // Journal of Management. – 1991. - Vol. 17. – P. 99-120.
3. Becerra-Fernandez I. Knowledge Management: Systems and Processes / I. Becerra-Fernandez, R. Sabherwal. – Armonk (N.Y.), London: M.E. Sharpe, 2010.