СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Персонал є головним ресурсом, від якого залежить наскільки ефективно буде розвиватись підприємство. Конкурентоспроможність будь-якого підприємства напряму залежить від того, наскільки кваліфікованими є його працівники.
Вивчення питань стратегій розвитку персоналу досить популярне та є об’єктом дослідження багатьох авторів, серед яких Кибанов А.Я., Полонський А.Н., Балабанова Л.В., Довгань Л.Є., Волкова І.П. та інші. Актуальність даного питання пояснюється тим, що персонал підприємства є основним елементом, який забезпечує ефективне функціонування підприємства.
На даний час є актуальним розроблення стратегічного планування на підприємствах. Розвиток персоналу – здійснюється службою управління персоналом для навчання та підвищення кваліфікації працівників за допомогою заходів організаційно-економічного характеру [1, с.85].
Розглянемо працівника, як особистість, діяльність якої носить інноваційний характер, а саме – це навчання, отримання досвіду, розвиток творчих здібностей, різного роду дослідження та аналіз отриманих результатів є складовими, під впливом яких формується інтелектуальний капітал. Результатом такої діяльності є формування індивідуальних планів, які повинні відповідати цілям підприємства, працівником якого є певна особистість. Для успішної діяльності кожне підприємство повинно здійснювати інноваційну діяльність по розвитку інтелектуального капіталу [3, с.4].
Феномен прямого впливу свідомості (знань) на потужність економічних систем є щось, що не можна пояснити, залишаючись в рамках класичних економічних теорій і користуючись лише непрямими, якісними критеріями оцінки уявної складової ресурсів. Не можна це зробити навіть відносними і суб'єктивними експертними оцінками, інтегральними показниками інноваційної активності та інноваційного потенціалу людини, підприємства, галузі, країни і світової господарської системи. Не виключено, що наш розум є якістю, сутність якого корениться в незвичайних і дивних особливостях об'єктивних фізичних законів, керуючих нашим світом [2, c.265].
Якщо розглядати управління персоналом із стратегічної точки зору, то стає необхідним забезпечити підприємство необхідними людськими ресурсами, ефективно розподілити обов’язки та розробити систему мотивування.
Вибір стратегії розвитку персоналу напряму залежить від маркетингової стратегії підприємства.
Стратегія росту – вихід підприємства на нові ринки, диверсифікація, впровадження інновацій. Відбувається залучення перспективних кадрів, що мають високу кваліфікацію та ефективні ідеї.
Стратегія помірного зростання – притаманна підприємствам, які займають вигідні позиції на ринку. Підприємства зі стратегією помірного зростання забезпечують свої потреби в людському капіталі більшою мірою власними працівниками: проведення перенавчання, зміна посади, тобто внутрішнє переміщення персоналу, постійний розвиток та підвищення кваліфікації.
Для підприємств притаманні не лише стратегії розвитку, серед них можна виділити і стратегію скорочення – застосовується тоді, коли потрібно скоротити або ж взагалі ліквідувати ті підрозділи, які є збитковими. Наслідки для персоналу є досить негативними через масове звільнення працівників. Залишаються лише ті, хто зможе виконувати роботу, яка передбачена майбутньою діяльністю фірми.
Для реалізації стратегії розвитку персоналу та забезпечення ефективного перебігу процесів на підприємстві керівництву необхідно звернути увагу на методи мотивування працівників, як матеріального (нарахування премій, відсотки та бонуси, надання соціального пакету), так і нематеріального (грамоти за якісно виконану роботу, додаткові вихідні, направлення на відпочинок та забезпечення житлом).
Отже, обрання ефективної стратегії розвитку персоналу як одного з найважливіших ресурсів для підприємства та постійні вкладення в навчання працівників є запорукою підвищення його конкурентних позицій. Для отримання ефективного результату від діяльності системи розвитку персоналу, яка функціонує в залежності від обраної стратегії, потрібно зв’язати її з мотиваційною системою на підприємстві.
Література
1. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом: учебник. / А.Я. Кибанов. – М.: ИНФРА-М, 2010. – 304 с.
2. Морозов О.Ф. Об’єктивність «редукції» людської свідомості в матеріальні економічні цінності / О.Ф.Морозов // Економіст. – 2016. – №1. – С. 2-7.
3. Морозов О.Ф. Ціна думки – інтелектуальний капітал: Монографiя.- Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 352 с.
Науковий керівник: доктор техн. наук,професор Морозов О.Ф.
