ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Анотація

Концепція стійкого розвитку з кожним роком набуває значного поширення серед міжнародних компаній, в той час як багато вітчизняних підприємств досі не приділяють належної уваги даному напрямку діяльності. Тому дослідження можливостей впровадження концепції стійкого розвитку на підприємствах України є надзвичайно актуальним питанням, оскільки компанії, які не лише концентруються на отриманні максимального прибутку, а й піклуються про навколишнє середовище і розвиток суспільства, мають значну конкурентну перевагу на ринку товарів та послуг.

Стійкий розвиток підприємства означає прийняття таких бізнес-стратегій та заходів, що не лише відповідають потребам підприємства та його зацікавлених сторін сьогодні, а й захищають, підтримують та зміцнюють людські та природні ресурси, які будуть потрібні в майбутньому.

Концепція сталого розвитку повинна бути включена в політику та процеси підприємства. Це не означає, що необхідно розробити нові методи управління, а вимагає нової культурної орієнтації та значного удосконалення систем, практик і процедур ведення бізнесу [1, c.43].

Необхідні 7 кроків для впровадження концепції стійкого розвитку на підприємстві:

1. Аналіз зацікавлених сторін. Він полягає, по-перше, в ідентифікації різних груп, на які впливає діяльність бізнесу. До них належать акціонери, кредитори, органи державного нагляду, працівники, клієнти, постачальники та суспільство, в якому діє підприємство. По-друге, потрібно підготувати опис поточних та майбутніх потреб, які мають ці групи, щоб мати змогу їх задовольнити.
2. Встановлення принципів і цілей сталого розвитку. Необхідно врахувати потреби та очікування зацікавлених сторін під час розробки місії підприємства щодо сталого розвитку. Місія повинна містити цінності, до яких прагне керівництво, працівники та інші групи, такі як постачальники.
3. Розробка та реалізація плану впровадження. Імплементація політики сталого розвитку в практику управління підприємством передбачає зміну його корпоративної культури та ставлення працівників, визначення відповідальних сторін, створення відповідних організаційних структур, систем звітності та робочих програм.
4. Розвиток корпоративної культури. Концепція стійкого розвитку вимагає від компаній розвитку такої культури, яка б сприяла підвищенню участі працівників, їх постійному навчанню та вдосконаленню.
5. Розробка показників та стандартів роботи. Це необхідно для того, щоб дозволити керівництву оцінити продуктивність роботи, використовуючи відповідні показники (наприклад, рівень викидів та споживання енергії на тонну продукції, або втрати робочого часу внаслідок нещасного випадку або хвороби).
6. Підготовка звітів. Вищі керівники підприємства використовують внутрішні звіти для моніторингу реалізації стратегії сталого розвитку, вимірювання ефективності та прийняття рішень. Акціонери, кредитори, працівники та клієнти, а також громадськість використовують зовнішні корпоративні звіти для оцінки ступеня досягнення фінансових, соціальних та екологічних цілей підприємства.
7. Покращення процесів внутрішнього моніторингу. Цього можливо досягнути наступними шляхами: проведення регулярних зустрічей з підлеглими для огляду звітів та пошуку шляхів щодо вдосконалення процедур реалізації концепції стійкого розвитку на підприємстві; огляд експлуатаційних ділянок та контроль за виконанням обовʹязків працівників; впровадження програми екологічного аудиту тощо [2, c.84].

Отже, реалізація зазначених кроків є необхідною умовою для впровадження концепції стійкого розвитку на підприємстві, що, в свою чергу, дозволить йому успішно конкурувати з закордонними виробниками, а також сприятиме забезпеченню бажаного стану глобальної рівноваги.