СИСТЕМНЕ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Трансформаційні процеси зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств набувають більш ускладненого характеру через наявність ризиків та відсутність інтегрованої системи ризик-менеджменту. У сучасній українській економіці системf управління ризиками (СУР) знаходиться на стадії становлення. Це обумовлено рядом особливостей, характерних для країни: політична і економічна історія країни; низькі темпи розвитку ринкової системи; специфіка української економіки і менталітету.

Під системним управлінням ризиками слід розуміти наявність певної системи, в основі якої комплекс правил, документів і заходів по ідентифікації, оцінки ризиків, реагування на ризики, а також моніторингу та контролю.

Впровадження систем управління ризиками в компаніях і корпораціях економічно розвинених країн (США, Канада, країни Західної Європи, Японія) почалося кілька десятиліть тому. Основними причинами виникнення СУР були побудова довірчих відносин з інвесторами з метою забезпечення збереження інвестицій, а також забезпечення досягнень стратегічних цілей бізнесу [1].

Судячи з результатів дослідження McKinsey, проблема управління ризиками стосується не тільки декількох збанкрутілих компаній. Були проаналізовані показники понад 200 провідних фінансових компаній за період з 1997 по 2002 р і в 90 з них виявлено близько 150 випадків серйозних фінансових проблем, тобто діяльність кожної другої компанії хоча б раз піддавалася серйозному ризику, що було підтверджено членами ради директорів [2]. Прикладом можуть служити дані, отримані в результаті соціологічного дослідження за 2002 рік в області управління організаційними ризиками. Воно було проведено дослідним центром журналу McKinsey спільно з дослідницькою групою Directorship, що спеціалізується на корпоративному управлені [3].

У підсумки були отримані наступні результати [2]:

- більше 1/3 опитаних членів рад директорів зізналися, що погано розуміють суть основних ризиків, з яким стикаються їх компанії;

- ще 1/4 директорів вважають, що в їхніх компаніях не вміють ефективно оцінювати ризики і управляти ними;

- 20% повідомили, що взагалі не займаються проблемою управління ризиками.

Таким чином, вдосконалення ризик-менеджменту передбачає дієвий контроль з боку ради директорів і інтеграцію ризик-менеджменту в щоденний процес прийняття рішень. Багато фінансових інститутів після серії економічних криз і під тиском регулюючих органів на протязі останніх років активно вдосконалювали свої системи управління ризиками. Але, на думку ряду експертів, компаніям «реального сектора» - енергетичних, сировинних, підприємствам обробної промисловості - ще багато чому доведеться навчитися.

Фундаментом побудови ефективної системи ризик-менеджменту на підприємстві повинен бути механізм управління ризиками, який здійснюється в рамках підрозділу. Цей механізм здійснюється в п’ять основних етапів: виявлення ризику, оцінка ризику, реагування на ризик, контрольні процедури, оцінка результатів.

Ефективність системи управління ризиками визначається за такими показниками [1]: досягнення стратегічних цілей підприємства; досягнення запланованого рівня фінансових показників; стабільність функціонування всіх бізнес-процесів підприємства; підвищення економічної ефективності підприємства.

Належним чином побудована система управління ризиками є запорукою ефективного функціонування підприємства, так як дозволяє реагувати не тільки на можливі ризики, а також на їх причини.