ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Сучасне ринкове середовище характеризується загостренням конкуренції між виробничими підприємствами та швидким зростанням економічного потенціалу. Кожен виробник прагне зміцнити своє положення в очах споживачів та довести свої переваги у колі конкурентів, використовуючи для цього певні засоби та методи, впроваджуючи ту чи іншу стратегію. Одним із таких методів є впровадження ефективної асортиментної політики на підприємствах. В умовах ринкових відносин термін «асортиментна політика» займає важливе місце в управлінні виробничо-збутовою діяльністю підприємства. Асортиментна політика – це діяльність, пов'язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій по формуванню конкурентних переваг через реалізацію концепції позиціонування з метою забезпечення відповідного прибутку підприємства [1]. На основі вивчення ринку, а також шляхом проведення досліджень, виробник прагне сформувати такий торговий асортимент, який дозволив би максимально задовольнити реальні або прогнозовані потреби споживачів. Основними цілями асортиментної політики можна назвати наступні: - збільшення обсягів реалізації за допомогою оптимізації структури асортименту; - досягнення конкурентної переваги на базі більш привабливого для споживачів асортименту; - зниження витрат, пов’язаних зі структурою асортименту; - оптимальне завантаження виробничої потужності та збільшення оборотності товарних запасів; - вихід на нові ринки. Формування асортиментної політики залежить від багатьох факторів:  - стану попиту та очікування споживачів; - виробничих можливостей підприємства;  - наявності товарів-аналогів у конкурентів тощо.  Розглядаючи дані фактори, можна зрозуміти, що в управлінні асортиментною політикою існують певні проблеми. Як приклад - потреби споживачів швидко змінюються, тому виробник повинен постійно оновлювати свій асортимент, що підвищує вимоги до технологічної бази підприємства. Також, вплив жорсткої конкуренції призводить до того, що нова продукція не встигає окупити інвестиції в її виробництво та просування. Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне задоволення попиту населення і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту і споживчий попит в своєму розвитку взаємозв’язані [2, с.64]. Для подолання даних проблем необхідно впровадити ефективну систему управління асортиментною політикою на підприємстві, яка мала б можливість спрогнозувати потреби споживачів та вчасно адаптувати виробничий процес. Світовий досвід свідчить, що лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації та здатний максимально ефективно нею керувати. На жаль, керівництво багатьох підприємств України здебільшого недооцінює значення ефективної асортиментної політики, тому одним із напрямів економічного зростання країни має бути саме привернення уваги до визначеної проблеми. Отже, можна дійти висновку, що забезпечення конкурентоспроможності підприємства на засадах асортиментної політики можливо за рахунок діяльності керівника й фахівців підприємства, використовуючи при цьому сукупність принципів, стратегій і  методик, що приводять до формування оптимального асортименту продукції, що випускається та в  результаті чого підвищують ефективність діяльності підприємства й задоволення потреб покупців.