ДО ПИТАННЯ ПРО СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Анотація

Категорія «конкурентоспроможність» була і залишається однією з найбільш досліджуваних у наукових і науково-популярних джерелах, оскільки розрахункове її значення є своєрідним мірилом успішності організації у будь-якій сфері діяльності. Процеси глобалізації лише посилили увагу дослідників, урядів і бізнес-організацій до вивчення складових конкурентоспроможності, які тепер набули інших масштабів, темпів змін і перспектив розвитку. Тому, незважаючи на те, що упродовж останніх десятиліть було опубліковано багато робіт, присвячених висвітленню певних аспектів конкурентоспроможності, актуальність досліджень її сутності, а також методів визначення залишається високою. Зрозуміло, що підходи до аналізу конкурентоспроможності, а отже і методи її визначення детермінуються специфікою сфери діяльності організації. Так, на ринках матеріальних товарів (тобто продуктів виробництва з переважанням у їх складі частки матеріального) конкурентоспроможність компанії може бути визначена як здатність виробляти ці товари і пропонувати їх ринку ефективніше, ніж це роблять конкуренти – виробники аналогічних товарів. «Пропонувати ринку» у згаданому контексті означає надавати вищий рівень обслуговування на всіх етапах: до продажу, під час продажу і після продажу, що забезпечить стійкий успіх на міжнародному ринку без захисту з боку держави або субсидій. При цьому згадані переваги мають бути суттєвими, щоб пересилити негативний вплив від зростання транспортних витрат, яке неминуче супроводжує виведення товарів на зовнішні ринки. Звідси випливає, що визначення конкурентоспроможності в секторі матеріальних товарів має включати розрахунок рентабельності компанії, її експортного коефіцієнта (частки експорту або продажу за кордоном в обсязі виробництва), а також регіональної або глобальної частку ринку. Сьогодні, в реаліях глобалізаційних економічних процесів, присутність на міжнародному ринку є показником конкурентоспроможності компанії. У сфері сервісу (тобто продуктів виробництва з переважанням у їх складі частки нематеріального) конкурентоспроможність – це можливість компанії конкурувати з світовими лідерами за ціною та якістю послуг. Оцінювання конкурентоспроможності в цьому сегменті економіки досить часто є проблемою, оскільки немає прямих показників для аналізу, тому базуються на порівняльному аналізі показників рентабельності та витрат компаній, а також якості їх послуг. У галузях, що характеризуються іноземними прямими інвестиціями, до того ж беруть до уваги частки компаній в іноземному продажі та частки в регіональних або глобальних ринках [1]. Оскільки конкурентоспроможність продукції відіграє величезну роль у забезпеченні фінансової стійкості компанії, то нею потрібно правильно управляти, моделюючи показники конкурентоспроможності ще на етапі проектування продукту і ґрунтуючись на теорії конкурентних переваг М. Портера, яка розглядає два головних джерела переваг: маркетинг і витрати. Переваги у витратах – це конкурентоспроможність, що виникає завдяки економії на виробничих і маркетингових витратах. Це дозволяє підприємству знизити ціни на продукцію, зменшивши витрати на рекламу та розподіл у порівнянні з конкурентами. Переваги в маркетингу – це конкурентоспроможність товарів і послуг, які задовольняють покупців краще, ніж аналоги конкурентів. Завдання маркетингової служби полягає в тому, щоб з'ясувати потреби суспільства для їх задоволення, а також передбачити, які потреби можуть виникнути у найближчому майбутньому через зміну умов життя, передусім: інфляцію, збільшення доходів населення і т. п. Крім згаданих, на конкурентоспроможність впливає значна кількість інших факторів (наприклад, мода, зміна законодавства тощо). Тому слід пам’ятати, що конкурентоспроможність закладається ще на початковій стадії проектування і виробництва, внаслідок чого вплив маркетингу в ході збуту може бути обмеженим.  Отже, компанії, пріоритетом яких є переваги у маркетингу, більше орієнтовані на споживача, ніж ті, що прагнуть переваг у витратах. Однак, останні теж не можуть ігнорувати споживачів, інакше його переваги будуть нестійкими [2].