ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІВНИКАМИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

Анотація

Постійні зміни у всіх галузях та сферах нашого життя зумовлюють необхідність внесення змін в підходах управління.  Ретроспективний аналіз свідчить, що поведінку будь-якої людини формують її цінності. Різні соціальні процеси, кризи, розвиток технологій визначають життя людини на кожні 15-20 років. З появою нових технологій з’являються і нові люди, а точніше нові покоління. Вміння ефективно керувати ними як потенційними працівниками є актуальним завданням для всіх сучасних підприємців. Різні життєві орієнтири та принципи у людей народжених у різні часи пояснює теорія поколінь, яку розробили ще у 1991 р. демограф Нейл Хоув та історик Вільям Штраус. Згідно з нею кожних 20 років формується нове покоління людей із іншими поглядами ніж у попередників. В другій половині XX століття, науковцями виділено: покоління бебі-бумерів, народжених в період з 1943 по 1960 рр; покоління X – до 1981; міленіуми або покоління Y; та сучасне покоління Z. Варто зазначити, що інформація стосовно початку ери Z у різних джерелах різниться, так, у виданні Business Insider [1], вказано, що Gen Z — це народжені з 1996 року по 2010-й. Хоув та Штраус, під час дослідження історії США, датують їх появу після 2005, однак вітчизняні науковці стверджують, що «зети» - народжені після 2000 років [2]. Тому, коли декілька поколінь стикаються між собою в одному робочому середовищі, у керівника, як правило, виникають проблеми, оскільки управління працівниками бебі-бумерами чи міленіалами не може співпадати з методами які використовуються для впливу на покоління Z.  Отже, центеніали — це люди, які з’явилися на світ після 2000 років. Їх також називають «покоління ЯЯЯ», «покоління Z», «зети», вони народжені у світі Інтернету, через це й не можуть уявити своє існування без нього. Їм значно простіше написати повідомлення, ніж зустрітися або здійснити телефонний дзвінок, тому в них переважає спілкування у мережі. Цифровий і реальний світ абсолютно злилися між собою у їхньому розумінні. «Зети» відрізняються відсутністю чіткої життєвої мети. В той час коли минулі покоління можна було вмотивувати матерільно, центеніали цим не зацікавлені. А ще, вони абсолютно не привчені до самостійності, але люблять свободу, примушувати покоління Z не результативно. Вже з дитинства їм важливо щоб враховували їхню думку та вислуховували всі шалені ідеї. «Зети» дуже здібні, швидко засвоюють нову інформацію, навіть якщо її досить багато, при цьому процес навчання їм подобається. Часто центеніали можуть бути вегетеріанцями, виступають за здоровий спосіб життя, спорт та відмову від шкідливих звичок, часто цікавляться вирішенням соціальних та екологічних проблем [3]. В сучасних умовах більшість керівників зіткнулися з тим, що у працівників покоління Z є таке поняття як «хочу», але немає поняття «треба». Керувати центеніалами важко, але цю науку потрібно освоїти. Така необхідність викликана тим, що з плином часу зменшиться кількість  представників поколінь X та Y,  а покоління Z складатиме більшу частку ринку праці, крім того, на зміну їм прийдуть не менш складні покоління. З огляду на це, для ефективного управління центеніалами доцільно запровадити наступні принципи: надання можливостей постійного професійного розвитку, самовдосконалення з використанням креативних технологій; запровадження системи заохочень та винагород за проміжніі результати та успішно виконану роботу; залучення до командної роботи, використання синергічного ефекту; надання вигідних умов праці, соціальних гарантій, можливостей працювати віддалено або гнучкий графік роботи; відмова від певних обмежень, таких як дрес-код, та інші. Отже сучасна теорія поколінь надає прості і зручні інструменти для можливості формування якісних комунікацій в людській взаємодії на основі усвідомлення цінностей і сутності мотивів поведінки людей. В цьому контексті вона підтвердила свою практичну значимість і перспективність застосування для багатьох сфер і сегментів: бізнесу, маркетингу, управління, освіти тощо.