СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Ринок індичого м'яса в Україні входить у структуру загального вітчизняного ринку м’ясної продукції, який є стратегічно важливим і найбільш значимим з погляду продовольчого забезпечення держави та функціонування харчової промисловості. Сучасні тенденції розвитку вітчизняного ринку м’ясної продукції характеризують низьку насиченість ринку індичого м'яса в її загальній структурі. Між тим, інтерес до індичатини росте, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Так, наприклад, в країнах Євросоюзу завдяки високим споживчим властивостям індичого м'яса (воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і є сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас), попит є високим. В Ізраїлі одна людина щорічно споживає 12 кг індичого м'яса, в США – 8 кг, в Польщі – 6 кг. Кожен українець за підсумками 2016 року споживає 23,7 кг м’яса птиці, з них на індичку припадає лише 800 грамів [1, с. 115]. Пов'язано це, насамперед з культурою споживання, ціновою політикою на м'ясну продукцію та низькою купівельною спроможністю населення.

Для характеристики ринку індичого м’яса України розглянуто структуру споживання м’яса в Україні (рис. 1). Визначено, що найбільш вагомою у структурі є частка споживання м’яса птиці ‒  46 %. У структурі споживання м’яса, індичатина займає лише 3 %.

Рис. 1. Структура споживання м’яса в Україні, станом за 2018 р.

Більшість індичого поголів'я в Україні традиційно містилися в індивідуальних домогосподарствах. Після 1991 року, у зв'язку зі зміною економічної ситуації, інтерес до розведення індиків у населення став падати, і кількість цього птаха в нашій країні поступово зменшувалася [2]. Проте, згідно з нещодавніми дослідженнями, ринок індичатини в Україні демонструє інвестиційну привабливість: щороку він росте на 10 %, а рентабельність бізнесу становить 20-25 %. Такі цифри наводять аналітики компанії Pro-Consulting, розповідаючи, що індиківництво поступово почало відроджуватися у 2002-2003 роках [3]. Станом на 2018 р., національні виробники отримують у 5 разів менше індичого м'яса, ніж дозволяють існуючі потужності. Так, загальний обсяг виробництва індичатини за 2018 рік склав 27230 тон, тоді як потреба внутрішнього ринку індичатини оцінюється експертами в 90-100 тис. тон на рік. Промисловим вирощуванням індиків в Україні займаються більше 20 підприємств, проте 5 з них забезпечують 96 % від загального обсягу виробництва. До трійки найбільших компаній із промислового виробництва індичого м’яса входять ТОВ «УПГ-ІНВЕСТ», підприємство відоме на ринку під торговою маркою «Сяйвір», що реалізує на ринку охолоджене та заморожене м’ясо індички. Потужність виробництва є найбільшою серед виробників і складає 12 тис. тон м’яса на рік [4]. Друге місце займає ПАТ «Племптахорадгосп Броварський» (ТМ «Інделіка»). Потужність підприємства складає 5130 тон м’яса індички на рік. Проте, підприємство спеціалізується не лише на реалізації свіжого м’яса. Пріоритетом для цього підприємства є виробництво готових напівфабрикатів ‒ продуктів з більшою доданою вартістю. Третє місце ділять три виробники із середньорічними потужностями від 3200 до 2700 тон на рік: СП ТОВ «Володар», ТОВ «Агрофірма „Добробут Прикарпаття“» та ТОВ «Індичка» (ТМ «Своя індичка»). Серед інших птахоферм із вирощування індички в Україні експерти виділяють: ТОВ «Птахофабрика „Крила Таврії“», ТОВ «УПГ Малинівка», ТзОВ «Зоотех» (ТМ «Індик Шпиндик») та інші.