МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ВІРТУАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

Анотація

Віртуальні електростанції (Virtual Power Plant – VPP) – це новий тип електричних станцій заснованих на розосереджених технологіях та стратегії керування Smart Grid систем. Використання VPP дозволяє використовувати переваги розосередженої генерації та частково вирішити проблему забезпечення надійності в електричних мережах країни [1].
Віртуальна електростанція – це хмарна IT-система. До неї підключені розподілені джерела енергії (невеликої потужності в безпосередній близькості) і споживачі цієї енергії. Система розподіляє всю доступну їй енергію між споживачами, дозволяє її накопичувати, обмінюватися нею і торгувати – як всередині системи, так і на зовнішніх ринках.
Будь-яка віртуальна електростанція складається з: 1) кількох (багатьох) джерел електроенергії; 2) споживачів, які підключені до системи; 3) системи накопичення енергії; 4) програмного забезпечення, яке контролює всю мережу [2].
Оцінки ринку VPP значно відрізняються, оскільки «фізично» ці станції не існують. Так Inkwood Research оцінює глобальний ринок VPP в 2017 році всього в $ 214,5 млн, Allied Market Research дає цифри в три з гаком рази більше, а P & S Market Research вважає, що ринок VPP до 2023 року «доросте» до $ 5510 млн. Однак всі компанії сходяться на тому, що до 2026 року цей ринок буде рости на 25-26% в рік.
VPP поширені в країнах з розвиненою відновлювальною енергетикою: США, Німеччини, Австралії, Данії, Японії. Адже чим більше сонячних і вітряних потужностей входить в електричну мережу, тим вище потреба в її регулюванні і балансуванні. Лідер впровадження VPP, безумовно, Німеччина.
Сьогодні популярна модель VPP-агрегатора. Вона передбачає створення незалежного оператора VPP, який підключає до неї споживачів. Вони беруть участь в програмах управління споживанням (умови якої різняться в залежності від вимог оператора і ситуації на ринку) і отримують бонуси плюс моральне задоволення від участі в передовій, «зеленій» програмі.
Класичний приклад – ініціатива німецької енергетичної компанії RWE, яка нещодавно об'єднала в VPP відновлювальну генерацію на території Рейнсько-Рурського регіону. Зв'язок і система управління, розроблена Siemens, дозволили отримати вільні потужності, які RWE продає на Європейській енергетичній біржі (European Energy Exchange). Особливість проекту в тому, що до біржової торгівлі електроенергією залучена генерація на базі ВДЕ, розміщених у побутових споживачів.
Не існує єдино вірної моделі. VPP за визначенням – гнучка система, яку виробники і споживачі енергії вибудовують під власні потреби.
Ринкові аналітики McKinsey попереджають, що децентралізована генерація домогосподарств і офісів, об'єднаних в VPP, підтримана недорогими пристроями зберігання енергії, може поставити традиційних виробників енергії в деяких регіонах на грань зникнення.
Але генеруючі компанії Німеччини вже зрозуміли це самі. Концерн EnBW, один з найбільших виробників електроенергії та власників електромереж країни, пропонує клієнтам комбінацію з сонячної батареї і домашнього пристрою зберігання енергії, які можна підключити до VPP і таким чином постачати енергію спільноті «підключених» і в міру потреби отримувати її.
На початку 2018 року EnBW оголосила щодо придбання виробника батарей Senec щоб стати «повноцінним дистриб'ютором децентралізованого енергетичного переходу» і «розширити ланцюжок створення вартості і досвід в області інтелектуальних систем управління енергією».
Звичайно, ринок сам по собі не розвинеться – повинні бути розгорнуті достатні обсяги розподілених ресурсів, і таким чином, щоб вони могли взаємодіяти з платформою обміну на ринку, автоматично пропонуючи потужності до купівлі–продажу і виконуючи прийняті пропозиції [3].
З огляду на вище зазначене, розвиток та впровадження VPP має значні перспективи розвитку, які вже реалізуються. Проте, питання правового забезпечення їх впровадження та законодавчого супроводження залишається наскрізним каменем. Хоча в деяких випадках, споживачі знаходять вихід в прогалинах законів.