ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

внутрішніх ринках. Споживачі постійно посилюють вимоги до якості та експлуатаційних характеристик продукції, покращенню сервісу обслуговування та зниження ціни на товари. Вищезазначене та глобалізація національної економіки спонукає вітчизняні підприємства постійно розвивати свій потенціал, шукати нові альтернативні можливості щодо ефективного використання ресурсів, удосконалюватись та виходити на Європейський ринок, що сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності українського бізнесу.
Після підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС у 2017 році Україна стала частиною Програми «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)», також уряд країни застосовує внутрішньо-державні процедури для приєднання України до Регіональної Конвенції про преференційні правила походження товарів, було схвалено проект Всеохоплюючої стратегії реформування системи санітарного та фітосанітарного нагляду, створено Дорожню карту реформ системи державних закупівель [1]. Слідуючи із вищезазначеного, зрозуміло, що наша країна намагається надолужити прогалини в економіці та бути конкурентоспроможною, а ЄС допомагає нам у цьому. Проте, це лише початок. Для того, щоб і справді стимулювати національну економіку, слід сформулювати вдалу експортну та маркетингову стратегії для просування власних інтересів на ринку ЄС, для цього наші товари мають бути виготовлені за європейськими стандартами та створювати конкуренцію закордоном. Також, завдяки підписанню Угоди у нас з’явилась можливість для більшого залучення іноземних інвестицій, що однозначно підтримає нинішній кризовий стан економіки України. Також, однією з ключових умов підписання Угоди було запровадження реформ в країні, які повинні забезпечити прозорість ринкової системи, знизити рівень корупції, зробити суди та інші правові інституції справедливими. Все це створить позитивний клімат для розвитку та процвітання як окремого українця, так і всієї країни загалом.
Позитивний вплив підписання Угоди вже помітний. Прослідкувавши позицію України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності до та після підписання, країна покращила свою позицію на 4 пункти. У 2016-2017 рр. Україна займала 85 місце в світі, натомість у 2017-2018 рр. посіла 81 позицію [2]. Звичайно, нинішні результати все ще свідчать про доволі низький рівень конкурентоспроможності, тому цей факт ще й досі може викликати недовіру та сумніви до вітчизняних підприємств з боку іноземних інвесторів, проте, позитивна динаміка зрушення конкурентоспроможності України з «мертвої точки» вже свідчить про правильний вектор розвитку. Розробка та реалізація стратегії входження вітчизняних підприємств на ринки європейських країн забезпечить їх перехід на новий рівень розвитку, який визначить структурні зрушення у всіх сферах діяльності, поліпшить здатність гнучко реагувати на потреби ринку [3, с. 88].
Питання конкурентоспроможності національної економіки з країнами ЄС досі залишається відкритим, бо українські товаровиробники поки не готові конкурувати з європейськими. Це пояснюється внутрішніми проблемами та кризами в країні, які необхідно подолати та розробити нові стратегії розвитку для подальшого процвітання бізнесу та підприємництва. Потрібно постійно вдосконалювати ефективність виробництва, впроваджувати прогресивні інноваційні технології та орієнтуватись на високу якість кінцевого продукту – тоді ми станемо гідними конкурентами на європейському, а згодом і на світовому ринку.