ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Анотація

Світові глобалізаційні процеси підвищують роль економічної співпраці як для розвитку країни в цілому, так і для господарюючих суб’єктів зокрема. У зв’язку з чим пріоритетом для підприємства залишається організація розвитку його зовнішньоекономічної діяльності. Зазвичай, це складна і постійна робота, яка передбачає ретельне дослідження ринку, товарів та їх після продажного обслуговування за кордоном, аналіз потенційних клієнтів та налагодження економічних зв’язків з закордонними партнерами. Також важливими завданням є вивчення конкурентів, їх сильних і слабких сторін, розробка рекламних заходів з метою розширення експорту.  Ефективне управління підприємством потребує розробки відповідної організаційної структури, тобто створення органів і служб, які будуть безпосередньо здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, організацію їх взаємодії, швидкість передачі інформації та контролю за виконанням.  Підприємства, які працюють на світових ринках, зіштовхуються із жорстокою конкуренцією. Тому для закріплення своїх позицій на обраних ринках та досягнення успіху необхідно максимально ефективно використовувати можливості інтернаціонального маркетингу, який є невід’ємною складовою розвитку зовнішньоекономічної діяльності і самостійною функцією підприємства при виході на міжнародні ринки. Підвищення рівня ефективності діяльності підприємства передбачає використання методів управління, які обираються відповідно до стратегії та з орієнтацією на збільшення прибутку від діяльності, підвищення продуктивності праці, забезпечення ресурсною базою, нарощування експортного потенціалу, підвищення рівня життєвого циклу товару, зниження витрат, мінімізація ризиків тощо [1, с.81].  Забезпечення реалізації всіх необхідних завдань при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності досягаються через запровадження організаційно-економічної моделі, в процесі розробки якої враховуються: нормативно-правові основи ведення бізнесу в країні, в якій знаходиться підприємство та в країнах-партнерах; техніко-економічні, валютно-фінансові і соціально-політичні аспекти діяльності кожного з партнерів відповідно до умов у його країні. Побудова моделі реалізується як результат дослідження менеджменту з використанням методології аналізу організаційних систем управління. Тобто, використовується системний підхід, який дозволяє більш точно концентрувати увагу на постановці конкретної мети розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.   Серед основних можливих заходів з удосконалення організації розвитку зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві виділяють наступні [2, с.167]:  - створення спеціалізованого підрозділу, який займається організацією, плануванням та регулюванням угод, розширенням обсягів експорту і вдосконаленням структури, збільшенням ефективності  імпортних закупівель на рівні плану стратегії підприємства, підвищенням авторитету продукції за кордоном у порівнянні з конкурентами, сприянням підвищенню якості продукції; - здійснення маркетингових досліджень зарубіжних ринків за умови розширення обсягів продукції;  - використання різноманітних маркетингових заходів на кшталт: direct мail (розсилка рекламних матеріалів потенційним замовникам); участь у закордонних виставках; пошук та стимулювання посередників, оптових покупців, дилерів та ін. - розширення клієнтської бази шляхом досліджень і пошуку важливої інформації про партнерів;  - проведення SWOT - аналізу для розробки стратегії подальшого розвитку підприємства на основі законодавчих актів. Серед усіх можливих варіантів розвитку зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві слід обирати ті напрями, які є реальними і досяжними, орієнтуючись на шляхи підвищення рентабельності виробництва, удосконалення експортної продукції, а також збільшення прибутку.