ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що характеризує можливість і ефективність адаптації підприємства до умов ринкового конкурентного середовища [1, с.34]. Конкуренція утворює специфічну сферу відносин між економічними суб'єктами, яка має власні характеристики, джерела, умови розвитку, і з яких складається конкурентне середовище сучасної економічної системи.  Особливості конкурентних процесів, які відбуваються в економіці країни мають вплив на формування конкурентного середовища зовнішньоекономічної діяльності. В силу особливого становища міжнародної діяльності - своєрідного «моста», що з'єднує національне і світове господарство, - конкурентне середовище ЗЕД знаходиться під впливом не тільки внутрішніх, але і зовнішніх чинників, що визначаються в даний час глобалізацією світової економіки.  Переплетення цих факторів надає конкурентному середовищу зовнішньоекономічної діяльності складного і суперечливого характеру, а для держави, що відіграє в її формуванні важливу роль і від якого багато в чому залежить ефективність інтеграції країни в світовий економічний простір, актуальну практичну проблему.  Головними особливостями внутрішніх чинників, пов’язаних з національною економікою є низький рівень розвитку конкурентної боротьби, сильні монополістичні тенденції, обумовлені як історичними, так і сучасними причинами, серед яких провідне місце займає корупція. В свою чергу зовнішні чинники головним чином пов'язані з глобалізацією світової економіки, що продовжується посиленням ролі транснаціонального капіталу в світовому господарстві. Провідна роль транснаціональних корпорацій (ТНК) у формуванні конкурентного середовища світової економіки, їх особливі конкурентні позиції значною мірою обумовлені здатністю об'єднувати в своїй діяльності основні форми зовнішньоекономічної діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютні операції і міжнародну кооперацію виробництва. Це дозволяє не тільки істотно посилити джерела конкурентних переваг ТНК, підвищити продуктивність їх використання, але і створює своєрідний синергетичний ефект, який проявляється в ефективному поєднанні вищезазначених форм ЗЕД [2, с. 348]. Важливу роль у формуванні конкурентного середовища ЗЕД відіграє держава, шляхом протидії монополізації економіки, недобросовісної конкуренції, а також застосовуючи фінансово-кредитний, валютний і митний інструментарій. Поряд з використанням традиційних для митного регулювання тарифних і нетарифних інструментів в сучасних умовах інтенсивно розвивається система управління ризиками (митний ризик-менеджмент). Її застосування відкриває значні можливості для зниження загального рівня витрат експортерів і імпортерів, що підсилює їх конкурентні переваги, а також обмеження обсягів контрабанди як одного з джерел недобросовісної конкуренції. Якщо розглядати внутрішні чинники пов’язані з підприємством, то конкурентні переваги вітчизняних підприємств - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності забезпечуються переважно за рахунок ресурсних джерел, які об'єднуються в наступні групи: природні ресурси, матеріальні ресурси, людський капітал, фінансові (інвестиційні) ресурси, організаційні ресурси, інформаційні (інтелектуальні) ресурси, інституціональний фактор, інфраструктура. Варто зазначити, що на сучасному етапі розвитку суспільства і економіки особливої важливості набули інформаційні (інтелектуальні) та людські ресурси, а саме їх поєднання у рівні кваліфікації управлінського персоналу, оскільки гнучкі організаційно-управлінські відносини починають домінувати в глобальній економіці. Саме ця конкурентна перевага визначає рівень підтримки інновацій на підприємстві, заохочення ініціативності працівників і їх залучення до процесів управління, уміння правильно оцінити кон'юнктуру, що склалася на ринку, готовність підтримувати талановитих людей і комплексно оцінювати отриману інформацію, і тим самим сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємства.