РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ ТОВАРІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Активний процес розвитку iнтеграцiї та глобалiзацiї сприяє зростанню масштабностi мiжнародних торговельно-економiчних вiдносин та обумовлює формування вiдповiдних систем регулювання iмпорту товарiв у рамках глобальних торговельних iнституцiй.Перебування України в регуляторному полi СОТ та реалiзацiя проекту створення зони вiльної торгiвлi з ЄС фактично мiнiмiзують використання iнструментiв тарифного захисту внутрiшнього ринку, натомiсть нетарифнi методи, валютна та податкова полiтика розглядаються як головнi засоби формування ефективного протекцiонiстського режиму для захисту окремих секторiв економiки. Угода про асоцiацiю мiж ЄС та Україною – це комплексний договiр, який охоплює полiтичнi i економiчнi вiдносини мiж країнами. Торговельна частина цiєї Угоди вiдображається створенням Поглибленої i всеохоплюючої зони вiльної торгiвлi (ПВ ЗВТ), застосування якої розпочалось у сiчнi 2016 р. Економiчна мета пiдписаного документу стратегiчного та геополiтичного значення в iсторiї України полягає у тому, щоб сприяти модернiзацiї української економiки за рахунок нарощування обсягiв торгiвлi з ЄС та iншими країнами, а також удосконалити механiзм регулювання економiки вiдповiдно до європейської практики. ПВЗВТ практично повнiстю лiбералiзує торгiвлю мiж Україною та ЄС, причому з доволi високим рiвнем асиметричностi, оскiльки ЄС проводить тарифну лiбералiзацiю у повному обсязi i негайно для переважної бiльшостi товарiв, у той час як Українi надається термiн вiд трьох до семи рокiв. Це надасть українським експортерам додатковий час для пiдготовки до умов жорсткої конкуренцiї на європейському ринку [2, с.15]. Загалом слiд вiдмiтити, що скасування тарифiв є класичною основою створення зони вiльної торгiвлi. За даними Європейської Комiсiї, Україна та ЄС скасують 99,1 % i 98,1 % мит вiдповiдно. Україна запроваджує негайний преференцiйний режим лише для 49,2 % промислових товарiв, що експортуються з ЄС. Однак, пiсля семи рокiв перехiдного перiоду частка експорту ЄС для якої Україна запроваджуватиме тарифну лiбералiзацiю зросте до 96 %. Зокрема, Україна запровадить поступову лiбералiзацiю для деяких видiв мiнеральних продуктiв (3 роки), органiчної продукцiї хiмiчної промисловостi (до 3 рокiв), добрив (до 3 рокiв), автомобiльних гумових шин (до 5 рокiв), шкiряних виробiв (до 5 рокiв) i текстильних товарiв, наприклад, головних уборiв (3 роки) [3, с.37]. Розглянемо ситуацiю стосовно показникiв обсягу iмпорту з країн ЄС. Варто зазначити той факт, що стрiмке знецiнення гривнi у 2014-2015 рр. (на 32,8 % i 45,8 %) i скорочення як споживчого, так i iнвестицiйного попиту, призвело до зниження обсягiв iмпорту товарiв з ЄС. Але незважаючи на цей факт частка iмпорту товарiв з ЄС у загальному обсязi iмпорту починаючи з 2012 р. зростає, склавши за пiдсумками 2017 р. 42,6%. Таке зростання частково зумовлено скороченням обсягiв торгiвлi з РФ[1]. Зростання обсягiв iмпортних товарiв на внутрiшньому ринку України, якi за рiвнем конкурентоспроможностi порiвняно з iмпортними аналогами є на порядок вищими, призводить до збiльшення обсягiв iмпортоспоживання. Сировинна спрямованiсть експорту, яка мiстить невисокий вiдсоток доданої вартостi, та майже повна вiдсутнiсть високотехнологiчних виробництв поглиблюють неефективну мiжнародну спецiалiзацiю України та пiдвищують вразливiсть економiчного розвитку вiд зовнiшнiх чинникiв. Будь-якi нетарифнi заходи мають на метi захист нацiонального товаровиробника, забезпечення безпеки та якостi продуктiв, що iмпортуються. Водночас, їх застосування в Українi має рамковий характер з огляду на те, що продукцiя вiтчизняного виробництва є неконкурентоспроможною за цiною i якiстю, а вiдтак за багатьма товарними позицiями, особливо непродовольчими товарами, перевага надається iмпортним аналогам. Запровадження тарифних квот на iмпорт продукцiї, визначення перелiку товарiв, iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, контроль за цiнами, вимоги до сертифiкацiї та стандартизацiї та iншi нетарифнi заходи у своїй сукупностi сприяють захисту українських пiдприємств вiд iноземної конкуренцiї, консервуючи наявну структуру виробництва та експорту.