МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Інноваційна діяльність як на макро-, так і на мікрорівні залишається найбільш важливим фактором економічного розвитку. Успішне функціонування підприємства в майбутньому забезпечується шляхом впровадження на ньому технологій та новітніх технічних засобів. Таким чином, для забезпечення інноваційного розвитку діяльність підприємства повинна бути спрямована на створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Процес залучення інвестицій, як складова інноваційно-інвестиційної діяльності, вимагає створення на підприємстві структурованої системи фінансування інновацій, яка охоплює: принципи, джерела, об’єкти, суб’єкти , методи фінансування тощо. Визначення методів фінансування в загальній системі забезпечення інноваційної діяльності підприємства інвестиційними ресурсами пояснюється диверсифікацією джерел фінансування. Методи інвестування – це способи, принципові підходи до фінансування, використання яких дозволяє мінімізувати ризики або максимізувати прибутки, втілюючи бізнес-ідеї щодо функціонування та інноваційного розвитку підприємства [1] Інноваційний розвиток підприємства передбачає застосування таких методів залучення інвестицій [2]: 1. Самофінансування – метод, відповідно до якого інвестування здійснюється підприємством за рахунок власних фінансових ресурсів; 2. Кредитне фінансування – забезпечується шляхом залучення інвестицій із зовнішніх джерел, що передбачає наявність кредитних зобов’язань, покладених на підприємство. 3. Емісійне фінансування (або акціонерне) – метод, що передбачає застосування емісії акцій або облігацій, тобто, розміщення цінних паперів на фондових біржах з можливістю отримання прибутку у майбутньому. 4. Лізинг і селенг – придбання іншою компанією (лізингодавцем) необхідних матеріальних ресурсів з подальшою здачею в оренду підприємству (лізингоотримувачу), в результаті чого лізингоотримувач сплачує орендну плату лізингодавцю. 5. Змішане фінансування – є найбільш поширеним методом фінансування, суть якого полягає у використанні декільком джерел фінансування за умови контролю частки власних інвестиційних джерел. 6. Проектне фінансування – надає право інвестору після здійснення фінансування інвестиційного проекту брати участь у розподілі результатів та вигод після реалізації проекту. 7. Державне фінансування – в загальному розумінні передбачає фінансову підтримку державою високоефективних проектів, програм, заходів, а також надання державою гарантій. 8. Венчурне фінансування – новий метод фінансування, коли вкладення здійснюються у ризикові проекти. Венчурне фінансування є характерним для невеликих компаній з перспективним потенціалом розвитку, до того ж інвестор не отримує гарантії стосовно повернення здійсненого вкладу. Найчастіше підприємства використовують самофінансування, яке реалізується за рахунок чистого прибутку підприємства, амортизаційних відрахувань, страхових виплат тощо. Проте, для реалізації масштабних проектів, спрямованих на інноваційний розвиток підприємства, варто використовувати й інші методи залучення інвестицій. Вибір конкретного методу залучення інвестицій ґрунтується на визначенні цілей інвестування, аналізі поточної діяльності підприємства, виявленні власних резервів для інвестування, а у разі їх відсутності або недостатньому обсязі - аналізі зовнішнього інвестиційно-інноваційного клімату, та, з рештою, визначенні типу інвестора та умов здійснення фінансування.