ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ГЛОБАЛЬНОГО ІНДЕКСУ ІННОВАЦІЙ УКРАЇНИ ВІДНОСНО КРАЇН ЄВРОПИ

Анотація

Орієнтуючись на високі темпи зростання конкуренції на ринку, важливим чинником забезпечення ефективної діяльності підприємства є розвиток його інноваційного потенціалу. На основі активізації інноваційних процесів підприємства мають можливості суттєво знижувати вартість виробництва, своєчасно забезпечувати заміну застарілої продукції або розширення її споживчих властивостей, значно підвищити конкурентоспроможність тощо. В свою чергу, на стимулювання інноваційної активності підприємства можуть впливати не тільки внутрішні, але і зовнішні чинники, зокрема, рівень розвитку інноваційної політики держави та законодавча база, що регулює дані процеси. Основним рейтингом, що відображає оцінку інноваційного потенціалу конкретної держави в контексті решти країн світу (за більш, ніж вісімдесят критеріїв) є Глобальний індекс інновацій. Це узагальнений показник вимірювання рівня інновацій в країні розроблений Бостонською консалтингової групою спільно з Національною Асоціацією Виробників та Інститутом Виробництва. Національна Асоціація Виробників вважає цей показник найбільшим і найвпливовішим [1]. У табл.1 подано порівняльний рейтинг України у Глобальному інноваційному індексі (ГІІ) та основних його складових відносно Польщі та Португалії за 2018 р. Таблиця 1 Порівняльна характеристика Глобального індексу інновацій України, Польщі та Португалії за 2018 рік Показники рейтингу Країна Україна Польща Португалія ГІІ 43 44 32 Інфраструктура 89 41 37 Дослідження та технології на виході 33 44 36 Джерело: [2] Аналізуючи наведені дані, можна помітити протиріччя, яке полягає в тому, що інфраструктура України значно поступається у розвитку інфраструктурі Польщі та Португалії, в той час, як результати досліджень та технологій на виході в Україні на порядок вищі. Це зумовлено різницею у визначенні поняття «інновація» між вітчизняним законодавством та законодавством Європейського Союзу. Згідно українським законодавства, інновації — новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [3]. В свою чергу, у Регламенті Європейського парламенту «Про створення Європейського інституту інновацій та технологій» від 11.03.2008 р. № 294/2008, інновація — це процес, у тому числі його результат, за посередництвом якого нові ідеї відповідаютьсуспільним або економічним інтересам та породжують нові продукти, послуги або моделі підприємств чи організацій, які введені успішно на існуючий ринок, або здатні створювати нові ринки [4, с. 90]. Тобто, в межах України, модернізація та істотне покращення продукту, технології чи процесу кодується як інновація, тоді, як у країнах Європи необхідною умовою для присвоєння такого статусу має бути принципово новий продукт. Отже, з метою гармонізації законодавств України та Європейського Союзу можна порекомендувати внести поправки до закону України «Про інноваційну діяльність». Це дозволить потенційним інвесторам об’єктивно оцінювати поточний стан розвитку інноваційної діяльності України та може підвищити їх довіру до вітчизняних підприємств, як до можливих об’єктів інвестування.