РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

В існуючому середовищі глобалізаційних змін, невизначеності та обмеженості ресурсів успіху досягають лише ті економічні суб’єкти, що функціонують на основах інноваційної діяльності. Однією з основних задач сучасної економіки, як на державному рівні, так і на рівні окремого підприємства, є забезпечення стійкого економічного зростання, основу якого складають систематичні цілеспрямовані інновації. Дослідження основних положень ресурсного забезпечення необхідні для формування, використання та ефективного розподілу ресурсів, якими володіє підприємство, із ціллю підвищення його конкурентоспроможності. Існують різні підходи до трактування інноваційної діяльності. У Законі України «Про інноваційну діяльність» вказується, що інноваційна діяльність – це перетворення традиційних ресурсів, управління яких відбувається за допомогою звичайних процесів, їх спрямування та отримання специфічного результату – інновації [1]. Вчені Н.І. Лапін, Ю.А. Карпова та Л.М. Приходько дотримувались процесного підходу і вважали, що ключовою роллю наділені специфічні процеси з використанням традиційного ресурсу і його перетворення на очікуваний результат, а саме – інновацію [2, С. 123]. Прихильниками ресурсного підходу були Ф. Хайек, І. Нонака та Н. Ревуцька, вони відзначали, що специфічний ресурс – це знання, які під впливом рутинних(звичайних) процесів перетворюються на очікуваний інноваційний результат [2, С. 124]. Узагальнюючи наведені підходи можна сформулювати інноваційну діяльність підприємства як таку, що поєднує в собі пошук, розробку нових або удосконалення існуючих продуктів, послуг, процесів чи технологій з ціллю їх реалізації для задоволення потреб споживачів та отримання доходу. Для діяльності інноваційної сфери та успішного функціонування, компанії варто приділити значну увагу наявності відповідних ресурсів, які повинні забезпечувати всі процеси розвитку. Саме ресурси впливають на ефективність та потенціал інноваційної діяльності, визначають конкурентні переваги. Поняття ресурсного забезпечення розуміється як сукупність внутрішніх і зовнішніх ресурсів та умов, що потрібні для становлення та сталого функціонування інноваційної сфери і складових її елементів, без яких неможливе функціонування інноваційних систем [3, С. 17]. Інноваційні ресурси – це сукупність матеріальних та нематеріальних засобів, якими володіє підприємство і які потенційно можуть бути використані для досягнення поставлених інноваційних цілей [3, С. 19]. До складу ресурсів, що використовуються в процесі інноваційної діяльності можна віднести [3, С. 156]: 1) науково-технічний, інтелектуальний ресурс, який визначає кількість і кваліфікацію науковотехнічних фахівців, їх творчі здібності, досвід, ерудицію, знання прогресивних технологій, готовність до розробки та впровадження нового; 2) матеріально-технічний ресурс - рівень оснащеності обладнанням, матеріалами, приладами; 3) фінансовий ресурс - сукупність грошових коштів підприємства, призначених для виконання фінансових зобов'язань і здійснення інноваційної діяльності; 4) інформаційний ресурс, що визначає кількість і якість накопиченої інформації; 5) власні і придбані об'єкти інтелектуальної власності підприємства; 6) організаційно-управлінський ресурс, який відображає стан планування та управління інноваційною діяльністю на всіх її етапах, ступінь відповідності організаційної структури підприємства до науково-технічних завдань, що розв’язуються; система мотивації і стимулювання персоналу. Отже, сучасним підприємствам для конкурентоспроможного розвитку потрібне акцентувати увагу на удосконаленні інноваційної діяльності, впровадження інновацій. Успішність застосованих інновацій залежить від планування та дослідження ресурсного забезпечення, наявності необхідних ресурсів, які можуть різнитись в залежності від поставлених цілей і від умов здійснення інноваційного процесу.