ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Інноваційний розвиток підприємства є предметом особливої уваги менеджерів та власників усіх типів бізнесу вже не один десяток років. Це один із ключових видів діяльності керуючого апарату, адже інноваційна діяльність – це репродуктивна функція підприємства, яка надає можливість бізнесу приймати нових форм і адаптуватися до сучасної ринкової кон’юктури. Інноваційний розвиток підприємства може охоплювати будь-які сфери діяльності, від менеджменту персоналу до безпосередньо продуктових інновацій, але однією з ключових деталей постійного руху та розвитку підприємств безумовно є технологічна модернізація процесів та обладнання. Станом на 2019 рік, виділяють 6 технологічних укладів та вченими спрогнозовано основні риси сьомого технологічного укладу. Ще Й. Шумпетер зазначав, що будь-які інноваційні зрушення та розвиток непостійні, а відбуваються дискретно, і відбуваються у вигляді «пучків», однак більше закріпився термін «хвилі інновацій» [1]. Після цього, Г. Менш інтерпретував цикли Кондратьєва як життєвий цикл технічного способу виробництва. Таким чином, технологічний уклад суспільства та піки активності інноваційної діяльності людства були визнані нерозривно пов’язаними саме через зміну технологічної парадигми та заміну застарілого обладнання, устаткування і технологію виробництва на кардинально нову, сучасну, яка не використовувалась раніше. Модернізація – це оновлення об'єкта, приведення його у відповідність з новими вимогами і нормами, технічними умовами, показниками якості тощо. Модернізації підлягають в основному машини, обладнання, технологічні процеси. Таким чином, модернізація – це фізичне втілення процесу інноваційного розвитку матеріально-технічної бази підприємства і основний фактор забезпеченості бізнесу потенціалом до інноваційного розвитку інших аспектів. Технологічна ж модернізація є прогресивним процесом якісного вдосконалення виробництва шляхом впровадження технологічних інновацій. В сучасних умовах основною ланкою інноваційного розвитку і, відповідно, технологічної модернізації економіки в цілому, виступають корпорації і підприємства, які найбільшою мірою зацікавлені в досягненні певних конкурентних переваг. При цьому стратегія технологічної модернізації на рівні підприємства, на нашу думку, має розроблятися з урахуванням: галузевих особливостей; власного внутрішнього інноваційного потенціалу та зовнішніх умов; стратегічного положення на ринку та рівня самостійності підприємства. Технологічна модернізація може відбуватися на різних рівнях, починаючи з макрорівня (держава, кластери держав, континенти) та проміжного рівня (регіони, галузі) аж до мікрорівня (окремі підприємства, організації, установи) [2]. Кожен рівень технологічної модернізації характеризується своїми особливостями та механізмами реалізації, але їхній взаємозв'язок ускладнює прориви та активний розвиток окремих підприємств в інноваційному полі. Механізм управління процесом технологічної модернізації на мікрорівні - це система методів, інструментів, заходів, спрямованих на підвищення ступеня мотивації корпорацій та підприємств для здійснення переведення виробництва на принципово новий технологічний рівень, а також створення умов для реалізації програм інноваційного розвитку через технологічну модернізацію. Технологічні інновації на мікрорівні логічно планувати у стратегічній перспективі. Для цього варто враховувати Постанову Кабінету Міністрів від 16 травня 1994 р. № 310 «Про розвиток і захист критичних технологій» [3], пріоритети розвитку самого підприємства, умови та мотивацію інноваційного розвитку управління персоналу та підвищення рівня креативності робітників, а також вже існуючі та ще не задіяні механізми впровадження технологічної модернізації на даному підприємстві. Таким чином, технологічну модернізацію варто впроваджувати у загальноприйнятій логічній послідовності. Від стратегічно-концептуальних рішень варто переходити до програмно-планового блоку з побудовою чіткої структури та календарного плану протікання інноваційного процесу і врешті-решт до операційного управління і контролю за модернізацією як головною рушійною силою інноваційного розвитку підприємства.