ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

За сучасних умов розвитку України саме інноваційний розвиток, впровадження нових технологій виробництва, продуктових новинок забезпечують необхідну конкурентну перевагу підприємства на ринку. Адже підприємства мають змінюватися разом зі змінами ринку, а це можливо лише за рахунок інноваційного розвитку. Щорічно все менше підприємств в Україні впроваджують інновації. Показник інноваційно активних підприємств України зараз становить 12–14%, що в 3–4 рази нижче, ніж в більш інноваційно розвинутих економіках [1]. Вперше термін «інноваційний розвиток» був введений австрійським вченим Йозефом Шумпетером. Під інновацією він мав на увазі нові комбінації виробничих факторів. На думку Й. Шумпетера, інноваційний розвиток є головним джерелом прибутку, і він є результатом впровадження інновацій: без розвитку немає прибутку, а розвитку немає без прибутку [2, c. 159]. Сьогодні значно зросла роль інновацій, що відобразилося на сучасному розумінні терміну «інноваційний розвиток». Це пов'язано з тим, що в умовах ринкової економіки інновація є зброєю в конкурентній боротьбі. Сьогодні інноваційний розвиток – це процес розробки, впровадження, експлуатації виробничо-економічного та соціально-організаційного потенціалу, що покладений в основу новації [3, c.47]. Інноваційний розвиток на підприємстві потребує матеріальної та організаційної підтримки, тобто організаційно-економічного забезпечення. Виділять наступні підходи до визначення поняття «організаційно-економічне забезпечення»: - заходи з підтримки швидкого реагування на зміни навколишнього середовища та адаптація внутрішнього середовища до цих змін; - процес забезпечення підприємства необхідними ресурсами та їх розподіл; - організація взаємозв’язків між окремими елементами та ліквідації відхилень, що можуть виникати у виробничій сфері [4]. Всі ці визначення можуть бути зведені до єдиного: організаційно-економічним забезпечення розвитку будь-якої системи (незалежно від видів діяльності, галузевої приналежності, масштабів виробництва, форми власності та організаційно-правової форми) розуміється як діяльність сукупності системних елементів, при взаємодії яких, досягається основна мета управління: підвищення рівня інноваційно-інвестиційної спроможності та ринкової вартості підприємства. Задачі, які мають забезпечити досягнення поставленої мети, можна узагальнити за чотирма групами: економічні (необхідне ресурсне забезпечення діяльності на всіх етапах), соціальні (формування нових робочих місць, впровадження інновацій у сфері управління персоналом), науково-технічні (налагодження системи впровадження інноваційних розробок на підприємстві), організаційні (спрощення залучення інвестиційних ресурсів шляхом поширення обізнаності інвесторів щодо інноваційних розробок) [4]. З точки зору інноваційного розвитку, організаційно-економічне забезпечення можна об’єднати в єдину задачу - організацію залучення інвестиційних ресурсів та забезпечення ними інноваційних процесів на підприємств. Отже, інноваційний розвиток підприємств сьогодні є надзвичайно важливим фактором, що дозволяє підприємству посилювати свої позицій на ринку України. З метою здобуття конкурентної переваги на ринку підприємства приділяють особливу увагу організаційно-економічному забезпеченню, яке спрямоване на підвищення рівня інноваційно-інвестиційної спроможності та ринкової вартості підприємства.