ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТОКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ

Анотація

В рамках сучасного бізнесу існує ряд факторів, що стримують його розвиток. Існує необхідність розширення реалізації виробленої продукції, залучення фахівців до дилерської мережі великих фірм, підвищення ефективності і збільшення терміну роботи підприємств малого бізнесу. Із-за цього необхідним є франчайзинг, який дозволяє підвищити рентабельність малого підприємництва.

Франчайзинг – це спосіб збільшення доходу успішно працюючих підприємств. У світовій економіці франчайзинг досить розповсюджений. За його допомогою здійснюється швидкий та ефективний процес придбання практичних навичок ведення бізнесу. У зв'язку з цим вивчення франчайзингу, його специфічних рис та перспектив розвитку  в Україні є досить актуальним.

Міжнародний франчайзинг зародився в середині XIX століття та набув широкого поширення вже на початку XX століття, і в даний час розвивається досить швидкими темпами та має високий потенціал.

При грамотному використанні, всіх переваг франчайзингу, дана форма організації власного бізнесу достатньо успішна і прогресивна. У зв'язку з цим вивчення зарубіжної практики франчайзингу є важливим завданням, так як методично перейнятий досвід іноземних франчайзингових компаній сприятиме інноваційному розвитку, впровадженню нових стандартів організації бізнесу та підвищенню ділової культури на українському франчайзинговому ринку [1].

Перші франчайзингові системи, які відкривалися на території України були не національного походження, вони створювалися в межах закордонних брендів. Перший франчайзинговий договір в Україні був підписаний 19 червня 1993 року інформаційною компанією КОМПАСС. Після цього на ринку з’явилися ресторани мережі McDonalds. Перша вітчизняна франчайзингова точка «Pizza Celentano» була відкрита у 1999 році. А вже у 2001 створено Українську асоціацію франчайзингу. Франчайзинг в Україні представлений переважно мережами вітчизняного походження. Ринок франчайзингу в Україні вміщує українські франчайзингові бренди – 52 %, європейські – 28 %, бренди країн учасниць СНД – 9 %, американські – 8 %, азійські – 2 %, бренди інших країн – 1 %. Серед європейських франчайзингових мереж, представлених на українському ринку, найбільша частка належить німецьким, польським та португальським торговим маркам. Починаючи з 2010 року кількість франчайзерів збільшується з кожним роком на 5–10 % [2].

На розвиток франчайзингу в Україні впливають такі чинники: загострення проблем на ринку праці, внаслідок яких знижується купівельна спроможність населення та зменшується попит внутрішнього ринку; високий рівень тінізації економіки є відображенням наявності корупції, застійних явищ в національній економіці, які перешкоджають веденню бізнесу; валютні ризики; агресія на сході України та анексований Крим – безпосередньо не впливають на франчайзингову діяльність, але створюють додаткові перепони на шляху розвитку підприємництва; недосконала нормативно-правова база регулювання франчайзингової діяльності проявляється у відсутності спеціального законодавства; висока вартість самої франшизи [3].

Франчайзинг, як найменш ризикована форма ведення бізнесу, має продовжити свій розвиток й надалі. Для спрощення комерційної діяльності та функціонування бізнесу потрібне ефективне та надійне правове поле, тому необхідно створити закон про франчайзинг; створити орган контролю за діяльністю ринку франчайзингу; надати можливість застосування франчайзі спрощеної системи бухгалтерського обліку. Франчайзинг дозволяє залучати інвестиції, передові технології і практики ведення бізнесу, що сприяє інтеграційним зрушенням і долученню України до світових і, зокрема, європейських виробничих та фінансово-інвестиційних ланцюгів. Отже, сфера франчайзингової діяльності має перспективи для розвитку в Україні. Досвід західних країн у цій сфері створює можливості для перспективного ведення бізнесу, який сприяє підвищенню рівня життя населення та економіки країни в цілому.