КОНЦЕПЦІЯ «БІЛОГО ПРОСТОРУ» ЯК СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

За сучасних умов, коли ринок змінюється, підприємства зіштовхуються з необхідністю впровадження нової бізнес-стратегіїі. Моделі розвитку та розширення бізнесу можуть мати пряму та зворотну інтеграцію. Компанїі, що націлені на інноваційний розвиток, свідомо та цілеспрямовано рухаються до нової операційної моделі і ніколи не повертаються до старого зразка чи шаблона [1].

На думку розробників концепції «білого простору» - американських дослідників М. Малетца і Н. Норіа, у кожній організації поряд з формалізованою частиною (названою авторами «чорним простором») існує так званий «білий простір», який знаходиться поза формальних процедур управління та бюджетування, але характеризується значними розмірами, великими не задіяними в основній діяльності потенціалами організації, неясністю правил поведінки, нечіткістю стратегії розвитку та відсутністю формального керівництва. «Білий простір» - це поле для підприємницької діяльності членів організації, за допомогою якого можна постійно ініціювати нововведення в організації, але який потрібно, як мінімум, контролювати, а краще - ініціювати і керувати ним. Менеджери, які діють в умовах «білого простору», звичайно, є найуспішнішими із запровадження інновацій, створення нового бізнесу, знаходження нових ринків тощо. Якщо компанії будуть ігнорувати існування цієї території, вони можуть упустити різні можливості, які вона надає [2].

Хоча існує великий потік інформації, доступної для всіх, об’єм знань, які може отримати кожна окрема людина, досить обмежений. Більшість людей дивляться на світ через «тунельний зір», а тому не спроможні побачити повну картину чи подивитись на світ інакше. І це дуже серйозна проблема, коли ваша ціль – інновації, творчість, створення чогось нового. Проблема може виникати і тоді, коли компанія намагається конкурувати в умовах інформаційної економіки. Адже їй треба ризикувати, а людям, зазвичай, простіше мислити тими схемами, що їм зрозуміли та звичні. Аби вийти за звичні для нас інтелектуальні та творчі межі, необхідні прийоми, що допоможуть сколихнути усі знання, що містяться у нас в голові (як простий приклад – організувати мозковий штурм). Коли менеджери починають замислюватись над тим, як широко у співробітників розходяться області знань, вони гостріше розуміють, як важливо ділитися інформацією та візуалізувати її [3].

Отже перша задача, яка стоїть перед підприємством, бажаючим увійти до «білого простору» і розвиватись у цій сфери, - це не прогаяти момент виходу з «чорного простору». Більшість проектів, безумовно, повинні строворюватись та функціонувати в умовах формальної організаційної структури. Однак знати, в який момент слід вийти за межі «чорного простору», надзвичайно важливо. Під час виходу до «білого простору» переважна більшість менеджерів зіштовхуються з великими ризиками, оскільки це - незнайоме середовище, що вимагає відповідей на питання про те, який бізнес здійснювати, коли його розпочати, а коли і як закінчити, як контролювати і оцінювати процес тощо. Тому другим завданням, що постає перед менеджером, є розуміння особливостей проблем, які з'являються у зв'язку з перебуванням і діяльністю у «білому просторі», і того, як ці проблеми долати.

Менеджери можуть розраховувати на успішний перехід до «білого простору» при виконанні хоча б однієї з 3 умов, що виникають від ситуації в «чорному просторі»:

- велика невизначеність у встановленні методів досягнення цілей «чорного простору»;

- жорстка формалізована політика чи конкуренція в «чорному просторі», що не дозволяє процвітати в цьому просторі;

- третя умова пов'язана з першими двома і полягає в тому, що операції, що проводяться компанією в «чорному просторі», виконуються досить успішно, але є додаткові ресурси, які небезпечно використовувати в успішному бізнесі. У цьому випадку в експериментальних цілях має сенс їх спрямувати на реалізацію в «білому просторі» [2].

Підсумовуючи, варто сказати, що концепція «білого простору» є сучасним прогресивним інструментом реалізації стратегії інноваційного підприємства в умовах динамічного та непередбачуваного ринкового середовища. Використання технологій мозкового шторму, бенчмаркінгу тощо в умовах вітчизняного бізнесу є передумовою для уникнення застарілих та неефективних схем функціонування підприємств, а отже, підвищення рівня інноваційного розвитку.