ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Конкуренція виникає в тому випадку, якщо на одному і тому ж ринку продається багато близьких за своїми споживчими властивостями товарів. Суть конкурентної боротьби полягає в поліпшенні або збереженні позиції підприємства на ринку, що досягається завдяки відмінності вироблених товарів від товарів-конкурентів як за ступенем відповідності конкретної потреби клієнтів, так і за витратами на її задоволення. Мета конкуренції – боротьба за отримання більшого прибутку [4, С. 398-402].

Конкурентоспроможність підприємства – це властивість, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення конкретної потреби в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність підприємства обумовлена конкурентною позицією, яку займає фірма [3, С. 13].

Конкуренція зберігає рівність між учасниками економічних відносин – вона дозволяє продавцям і покупцям вільно робити вибір. При конкуренції покупець має можливість вибору продавців та необхідного йому товару; подібним володіє і продавець – вільно приймати рішення про місце, час та умови реалізації свого товару, робіт, послуг.

Конкуренція є необхідною умовою існування, вона виступає фундаментом всієї економіки ринку – дає можливість ціною виконувати власні функції координації, виступати індикатором наявності дефіциту або надлишків. Ринок буде існувати тільки при наявності конкуренції.

Конкурентоспроможність в широкому сенсі слова являє собою оціночну категорію, яка відображає можливість оцінюваного об’єкта успішним чином конкурувати. Тобто висловлювання про конкурентоспроможність країни, фірми, продукту або ціни на даний продукт, можуть бути однаковим чином коректними. Все залежить від конкретної ситуації і завдань, для яких застосовується поняття «конкурентоспроможність».

Стосовно до маркетингу, конкурентоспроможність являє собою відносну оцінку потенційної здатності підприємства, можливість успішним чином конкурувати на ринку, за платоспроможний попит обмежених властивостей. При цьому можна вести мову про конкурентоспроможність окремо взятих продуктів або підприємства, в загальному.В реальній дійсності, конкурентоспроможність фірми і вироблених нею продуктів тісно переплетені. Наприклад, низька конкурентоспроможність продукту може бути компенсована конкурентними перевагами самого підприємства (у вигляді використання для продукту досить популярного бренду, або дуже ефективних каналів збуту), при цьому забезпечуючи комерційний успіх на певному ринку, і навпаки [1, С. 118].

Вітчизняні компанії з двох головних видів конкуренції – цінової і нецінової – на досить невигідних для себе умовах були залучені в найжорсткішу з них, а саме в конкуренцію цінову. Компанії, які проводять цінову конкуренцію, всіма силами намагаються залучити споживача за допомогою визначення менших, ніж у суперника, цін. У зв’язку з цим і зменшуються розміри прибутку, а якщо ціна стає нижчою витрат, то виникають і збитки.

При неціновій конкуренції підприємства прагнуть залучити покупця не зниженням цін, а підвищенням споживчої цінності товару. Цього можна досягти дуже багатьма способами: поліпшенням якості товару, найкращим пристосуванням його до потреб певної групи споживачів, створенням принципово нового виду продукції, поліпшенням сервісу, активізацією реклами та іншим. При цьому в якості бази для нецінової конкуренції виступає диференціація товару [2, С. 55-59]. Процеси формування ринкових відносин і конкурентного середовища тісно взаємозалежні й взаємообумовлені. їхній взаємозв'язок виражається в системі забезпечення конкурентоспроможності фірми. З моменту переорієнтації України на ринкові принципи економіки промислові підприємства зіштовхнулися з необхідністю самостійно організовувати збут своєї продукції й забезпечувати виробництво необхідними ресурсами.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Малик І.П.