РИНОК ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анотація

Целюлозно-паперова промисловість є специфічною галуззю економіки, в якійспостерігається постійний рух в напрямку вдосконалення підходів до функціонування їїпідприємств, автоматизації та підвищення енергоємності виробництва. Зважаючи на наявний попит на продукцію даної промисловості, технологічний процес її виготовлення повинен відповідати найвищим стандартам якості та безпечності та отримувати капітальні інвестиції.

На сьогодні дана галузь промисловості вже не є виключно виробничою, поступово вона стає все більш наукоємною, що пов’язано з автоматизацією виробництва, зменшенням собівартості продукції та підвищенням обсягів виробництва. Водночас, український ринок целюлозно-паперової промисловості багато в чому поступається аналогічним ринкам інших держав, що не дозволяє йому бути конкурентоздатним на європейській та світовій арені. Дана проблема має декілька причин які знаходяться в об’єктивній залежності від розвитку держави, так і навпаки [1].

Поступова відміна протекціоністських заходів та відкриття Україною власних ринків для реалізації товарів іноземними підприємствами, в тому числі і целюлозно-паперової промисловості, проявило глибину проблем цієї галузі, яка на даний час потребує значних капіталовкладень для виходу підприємств зістану стагнації. Не зважаючи на те, що більшість виробничих потужностей целюлозно-паперових підприємств знаходиться в приватній власності, їх розвиток залежить також і від грамотної фінансової та економічної політики держави [2].

Для успішного розвитку, ринок целюлозно-паперової промисловості потребує доволі активної підтримки з боку держави. Від цього буде залежатипоказник споживання паперу та картону на душу населення, який в свою чергу є складовою рівня розвитку населення, їхньої екологічної та соціальної захищеності. Станом на 2013 р. за даними всесвітньої організації «PulpandpaperProductsCouncil» на одного громадянина України припадало 32,3 кг паперу на рік, при тому, що середньосвітова норма цього показника перевищує 70 кг на рік, зокрема в Західній Європі – 250 кг, в Японії – 250 кг [3].

Целюлозно-паперова промисловість України налічує близько 100 підприємств із виробництва паперу, картону й виробів з них та понад 300 – переробників, трейдерів та інших супровідних підприємств.Аналізуючи рівень споживання цієї продукції в Україні за період 2005-2013 рр. можна дійти висновку, що з кожним роком даний показник знижується[2].

Ще одинпоказник, який демонструє необхідність реформування та залучення інвестицій в целюлозно-паперову промисловість є співвідношення експорту та імпорту продукції. Відтак за даними Державної митної служби України в 2016 р. загальний обсяг імпорту паперу та картону склав 271,89 тис. т, а експорту – 50,2 тис. т [3]. Водночас, співвідношення експорту та імпорту в Німеччині за звітній період становить 8830 тис. т та 9494 тис. тон відповідно [2].

Таким чином, целюлозно-паперова промисловості Україні вимагає розроблення та запровадження суттєвого реформування, в першу чергу, задля уникнення зниження необхідності у її продукції та поступового відмирання. Основними методами може статирозширення асортименту продукції під вимоги основних клієнтів та часткове перепрофілювання з врахуванням сучасних тенденцій розвитку.