Принципи управління міжнародною діяльністю підприємств в умовах сучасності

Анотація

Управління міжнародною діяльністю завжди базується на основних правилах яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути задекларовані в спеціальних документах або ж являються своєрідними принципами,  якими керються в процесі зовнішньоекономічних зв’язків.  

Загалом виділяють три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні. Загальних принципів дотримуються усі учасники міжнародних ділових операцій, оскільки вони є загальновизнаними у всьому світі правилами, а саме: принцип науковості, який передбачає виявлення організацією попиту і пропозиції на її продукцію за кордоном, рівня цін, співвідношення їх із витратами в країні-експортері та ін.; принцип системності, що включає взаємозв’язок міжнародних операцій компанії з міжнародним бізнесом у цілому; принцип взаємовигідності, який означає одержання свого прибутку кожним учасником міжнародних операцій.

Специфічні принципи міжнародної діяльності отримали закріплення у міжнародних документах, і є обов’язковими для виконання усіма державами-учасницями цих договорів. Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин представлено в «Хартії економічних прав і обов’язків держав», прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. [1, с.9].

Законодавства різних країн також містять національні принципи міжнародної діяльності, яким повинні слідувати як вітчизняні, так і іноземні суб’єкти господарської діяльності.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти  ЗЕД України та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні міжнародної діяльності мають керуватися такими принципами [2]:

- суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у: виключному праві народу самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, керуючись законами, що діють на території України;

- свободи зовнішньоекономічного підприємництва що полягає у: праві суб’єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки та здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; виключному праві власності суб’єктів ЗЕД на всі одержані ними результати міжнародної діяльності;

- юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб’єктів ЗЕД, незалежно від форм власності; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

- верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

- захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист всіх суб’єктів ЗЕД України за її межами згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

- еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Знання і дотримання окреслених принципів дозволяє підприємствам здійснювати ефективну діяльність на зарубіжних ринках, уникаючи помилок, прорахунків і втрат в міжнародних операціях.