СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ ЛОГІСТИКИ В РЕАЛІЗАЦІЇ «ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА» В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕОЕКОНОМІКИ

Анотація

Еволюція розвитку логістики є яскравим підтвердженням закону Кларка, який свідчить, що кожна революційна ідея проходить три стадії реакції: спочатку – «це неможливо….», потім – «в принципі, це можливо, але займатися цим не варто», і нарешті – «я завжди говорив, що це чудова ідея».

Ще 10-15 років тому, сфера впливу логістики в Україні в більшій мірі обмежувалася вирішенням задач щодо транспортування вантажів та складування товарів. Сьогодні логістика активно та наполегливо проникає майже у всі сфери економічної діяльності, що сприяло появі ідеї логістизації економіки, яка потребує серйозного теоретичного та методологічного обґрунтування.

Україна    опинилася в епіцентрі переформатування міжнародних відносин, перед необхідністю  та унікальною можливістю повного перезавантаження системи державного управління економічними, політичними, соціальними та усіма іншими процесами в країні. У цій неймовірно складній ситуації виникають питання, від відповідей на які, без перебільшення, буде залежати майбутнє країни, її місце в глобальній системі міжнародного розподілу праці,  її національна безпека, добробут українців. Пріоритетної актуальності сьогодні набувають питання: якою повинна бути нова парадигма управління національною економікою, якою повинна бути українська  модель економічного розвитку, які механізми сприятимуть її реалізації на практиці?

Відповіді на данні запитання та, як наслідок, здійснювані в Україні економічні перетворення повинні:

- по-перше, сприяти інтеграції народного господарства країни у світову економіку та зайняти в ній гідне місце, що можливе шляхом реалізація та подальшого розвитку концепції та методологія інтегральної логістики (Supply Chain Management), яка довела свою домінуючу роль в світових інтеграційних процесах;

- по-друге, в основу проведених реформ повинні бути покладені принципи й механізми, ефективність яких доведена світовою практикою. Саме, логістика, як інтегральна наука, яка базується на поєднанні кращих здобутків економічної, інженерної, інформаційної та управлінської думки пропонує оптимально раціональний арсенал принципів, методів, інструментів, технологій, організаційних форм, на основі системного використання яких може бути побудована ефективна, конкурентоспроможна національна економіка;

- по-третє, при проведенні реформ повинні бути враховані особливості сучасного стану економічного розвитку країни, її ресурсний потенціал, національні особливості, поведінкові характеристики населення, тривалість періоду перетворень і інші фактори й умови, що формують розвиток країни.  В сучасних умовах безпрецедентної загрози національній незалежності, пріоритетним в стратегічному плані є три фактори: рівень життя та захищеності українців; швидкість і своєчасність реформ; ресурсна незалежність країни. Отже, країна сьогодні потребує вирішення проблем, які, безперечно, можна віднести до класичних логістичних задач, що, безумовно, значно ускладнені, бо поставлені на макрорівні  та потребують урахування в ході їх вирішення додаткових складників та параметрів. Це, зокрема, такі задачі, як: конкретизація замовлення суспільства та бізнесу на ті чи інші реформи; точне визначення часових параметрів і забезпечення своєчасності виконання  замовлення на відповідні реформи; створення оптимального державного запасу стратегічних ресурсів та забезпечення раціонального їх використання в ході якісної та своєчасної реалізації економічних, соціальних і політичних реформ в країні, визначення шляхів і методів інтеграції національної економіки в глобальну світову логістичну систему, тощо.

Отже, в умовах переформатування системи державного управління, яке відбувається в країні  з 2013 року, сверхактуальності набуває потреба теоретико-методологічного обґрунтування принципово нового підходу до управління національною економікою в країні, який очікувано сприятиме отриманню того економічного ефекту, який свого часу отримала Німеччина після другої світової війни, побудувавши свою економіку на основі запровадження теорії соціально відповідальної ринкової економіки.

У якості такої «стратегічної філософія» та «концептуальної парасольки» на макрорівні в умовах неоекономіки, яка характеризується  поглибленням процесів глобалізації, інтеграції та інформатизації; інноваційним  розвитком логістичної інфраструктури; інтенсивним  розвитком ринку логістичних послуг (який вже сьогодні забезпечує понад 30% ВВП країни);  розвитком мережевих і розумних інформаційних технологій; логістичного менеджеризму державного управління (що означає запровадження в діяльність державного управління механізмів ринкової конкуренції, бізнес-стилю управління та логістичних концепцій і технологій управління);  переходом від галузевої та регіональної до ресурсної та кластерної моделі управління національною економікою, як найкраще підходить саме концепція тотальної (наскрізної) логістизації економіки.

Експансія логістики в економіці, тобто тотальна логістизація національної економіки, сьогодні визнається ключовим чинником її конкурентоспроможності. Світова практика свідчить, що країни-лідери за індексом глобальної конкурентоспроможності мають також найкращі показники в рейтингу за індексом ефективності логістики. Парадигмальна зміна поглядів на роль логістики в управлінні національним господарством, реалізація логістичних принципів, методів, інструментарію в системах управління розвитком як мікроекономічних, так і мезо- та макроекономічних систем сьогодні є беззаперечними реаліями, що потребують ґрунтовного дослідження в усій поліваріантності проявів, взаємозв’язків і чинників.