ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВПЛИВИ НА ПРОЦЕСИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ УКРАЇНИ

Анотація

Глобалізація економіки являє собою процес інтеграції та уніфікації економік країн з метою формування єдиної світової господарської системи та її гармонізації з єдиними економічними законами та нормами функціонування. Також глобалізацію можна визначити як взаємозалежний розвиток економік різних держав та якісно новий рівень інтернаціоналізації фінансових ринків, ринків праці, інформаційних ринків у загальний світовий ринок.

Наступним етапом розвитку економічної глобалізації є глобалізація фінансової сфери, яка є історичним процесом лібералізації та інтеграції ринків грошей та капіталу, що раніше функціонували в певній мірі ізольовано, в єдиний світовий ринок. На перших етапах свого розвитку вона відкрила можливість формування глобального фінансового капіталу, здатного діяти у світових масштабах та надала йому нові ефективні інформаційні та організаційні можливості. Отже, якісна зміна взаємодії між національними фінансовими системами, яка відбувається у сучасному світовому економічному просторі, отримала назву фінансової глобалізації[1,c.4-5].Активізація процесів глобалізації на фінансовому ринку призвела до порушення його стабільності, а відмова від режиму фіксованих валютних курсів призвела до ліквідації державних захисних бар’єрів, що посилило притоки іноземного капіталу на національні фінансові ринки. Все це призвело до того, що фінансові системи стали ще більш залежними від загальносвітових тенденцій розвитку та незахищеними від появи нових фінансово-економічних криз, об’єктом яких, в першу чергу став банківський сектор країн[2, c.44].

Глобалізація фінансової сфери, транснаціоналізація банківського бізнесу, активність спекулятивного капіталу змінили параметри функціонування національної сфери фінансових послуг. Загострення конкуренції на ринку банківських послуг, зниження прибутку фінансово-кредитних операторів в розвинених країнах визначили прагнення великих банків до зовнішньої експансії. Як на національному так і на міжнародних рівнях банківська система будь-якої країни відчуває на собі вплив загальносвітових процесів, а саме економічних, політичних, соціальних[3]. Сучасний дисбаланс у валютно-фінансовій сфері примушує банківські системи активніше працювати в окремих регіонах, в тому числі найбільших – Європі, США, країнах СНД та ін. Внаслідок впливу кризи, під час якої відбувся рекордний рівень девальвації національної валюти, скоротилася кількість банків з іноземним капіталом зі  180(на 2014р.) до 96 одиниць (на 2017 р.), а також зменшилась частка іноземних коштів у статутному капіталі. Кількість банків зі 100-им іноземним капіталом зменшилась з 49 (2014 р.) до 38 одиниць. Зазначене пов’язано з нестабільною політичною ситуацією, проведенням неефективних економічних реформ щодо подолання негативного впливу фінансової глобалізації на економіку, а також невизначеністю вектору економічного розвитку країни. Відкриття національних кордонів для вільного руху капіталу та тим самим прискорення процесів його обігу, призвело до значного зростання впливу на вже незахищені державами фінансові системи. Фінансова глобалізація почала випереджати глобалізацію в реальному секторі економіки та перетворилася в вирішальний фактор трансформаційних процесів у національних банківських системах[3].

Збільшення коливань  в економічному розвитку країни спричинене перш за все значними коливаннями притоку та відтоку іноземного капіталу з фінансових систем країни, що в подальшому призводить до появи фінансово-економічних криз, які поширюються з великою швидкістю, та охоплюються не лише одну країну, а досягають глобального масштабу. На жаль, не оминув цей процес Україну, так як банківська та економічна система здійснює процес інтеграції до світового фінансового середовища та за темпами зростання індексу економічної глобалізації займає 44 місце в світі. Щорічно цей показник поступово зростає, але досить повільними темпами, що є наслідком неефективної державної економічної політики, особливо у банківському секторі. Отже, нашій державі необхідно розробити та почати впровадження чіткого й поетапного комплексу методів реформування фінансової системи та її банківського сектору, яка б змогла забезпечити захист від негативних проявів глобалізаційних процесів та сприяти розвитку національної економіки.