ДЖЕРЕЛА ФІНАНАСУВАННЯ СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ

Анотація

Зараз в Україні розвивається тема стартапів. Люди хочуть відкривати й розвивати свої проекти, засновані на інноваційних ідеях. Але аби відкрити власну підприємницьку справу потрібно вкласти в неї чималу суму коштів. І не завжди підприємці мають ці гроші, тому люди вимушені звертатися до інвесторів. Саме цю тему я висвітлюю у своїй доповіді. Дослідження у сфері стартап проектів проводили: С.Бланк, П.Грема, О.Кардаков, Е.Ріс, П.Тіль та інші. Усі вони охарактеризували саме поняття «стартап» або «стартап проект», але базували свою думку на тому, що стартап може розвиватися і за відсутності фінансування державою. Я з ними згодна, але вважаю, що державна підтримка також є важливою. Існують такі види джерел фінансування стартап проектів: бізнес-інкубатори, бізнес-акселератори, венчурні фонди, бізнес-янголи, краудфандингові платформи та грантові кошти.

Бізнес-інкубатори – це такі компанії, які надають інфраструктуру, підтримку та навчання стартаперам. За свої послуги вони вимагають або частину акцій майбутньої компанії, або плату. Бізнес-інкубатори вже дали початок тисячам компаній, більш як 30% з яких, успішно перейшли з малого бізнесу в середній. Бізнес-акселератори – це компанії, які надають такі ж послуги як і бізнес-інкубатори, але вже для більш розвинених проектів, котрі пройшли певний відбір інвесторів. Бізнес-акселератори ведуть проект до етапу створення прототипу виробу, також допомагають залучати інвестиції. Як і попереднє джерело фінанасування, вони вимагають або плату за свої послуги або частину акцій компанії. Серед найуспішніших бізнес-інкубаторів та бізнес-акселераторів України є такі, як, Sikorsky Challenge, Microsoft Ukraine, Philips, Eastlabs, iHUB, Happy Farm, GrowthUp, Wannabiz, Voomy IT-парк та Polyteco. Венчурні фонди – це компанії, що усвідомлено йдуть на ризик інвестування в бізнес-ідею або проект. В якості компенсації високих фінансових ризиків фонди вимагають повернення прибутковості проекту у розмірі від 50% до 100% річних доходів. Найбільшими венчурними фондами України зараз є: InVenture Investment Group, Sigma Blaser, Barring Vostok Capital Partners («ING») та інші [1].

Бізнес-янголи – це фізичні особи, які вкладають свої кошти у стартап на початкових етапах, задля частки акції цього стартап проекту. Завдяки підтримці бізнес-янголів зараз існують такі компанії, як, Twitter, PayPal, Google, Facebook, Skype та інші. На жаль, зараз в Україні не багато людей, які могли б і хотіли б вкласти гроші у розвиток інноваційних проекті, але багато українських громадян знаходять собі бізнес-янголів за кордоном [2].

Краудфандингові платформи – це такі платформи, на яких кожен бажаючий може вкласти будь-яку суму коштів для підтримки і розвитку стартап-проектів чи будь-яких організацій. В України це: Спільнокошт або BigIdea, Na-Starte, Сім Зірок та іноземні платформи такі, як, ArtistShare, IndieGogo, Kickstarter та інші. За підтримки таких платформ в Україні розвиваються Кінофестиваль «Ровер», майстерня з переробки пластику «Zelenew», Сонячний Акумулятор Тепла та багато інших [3].

Останнім часом уряд України став замислюватися, щодо підтримки інноваційних проектів, тому, 17 червня 2017 року уряд ініціював проведення конкурсу стартапів з призовим фондом у 1,5 млн грн на базі відкритих даних Open Data Challenge – це і є одним з виражень такого джерела, як, грантові кошти. Також в Україні функціонує конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge – який надає кошти у розмірі 2 млн грн на розвиток найкращих проектів [4].

На даний час дуже незначним є фінансування проектів зі сторони держави, хоча дуже плідною була б їхня спільна робота. Наприклад, на інтернет-платформах зі спільного збору коштів Спільнокошт зараз найпопулярнішими є проекти з переходу на менш забруднюючі та екологічні види виробництва та утилізації відходів, а уряд щороку виділяє мільярди гривень на фінансування цієї сфери , не звертаючись за допомогою до стартаперів, та не об’єктивно витрачає їх на не досить вдалі ідеї. Якби вони об’єднали свої зусилля, то отримали б кожен бажане (уряд – екологічне виробництво, стартапери – реалізацію своїх ідей та прибуток).

Таким чином, розглянувши усі види джерел фінансування стартапів в Україні, ми бачимо, що найбільш розвиненими є бізнес-інкубатори, венчурні фонди, бізнес-акселератори та краудфандингові платформи, а от щодо бізнес-янголів, грантових коштів та державної підтримки, то вони потребують майбутнього розвитку. Плідною може бути співпраця уряду та стартаперів, що гарно сприятиме подальшому розвитку економіки України.