Міжнародна діяльність підприємств: виклики та перспективи

Анотація

За останні роки все більше підприємств починають виходити на міжнародні ринки. Основною тенденцією економіки на регіональному, європейському та світовому ринку є поширення та інтенсифікація міжнародної торгівлі. Роль саме міжнародної діяльності завжди була і буде пріоритетним напрямом політики країни, бо така діяльність створює сприятливий інвестиційний клімат та основи для розвитку вигідної торгівлі. Одними з основних причин виходу підприємств на міжнародний ринок є підвищення престижу, збільшення прибутку, збільшення обсягів виробництва та інші.

             Займаючись міжнародною діяльністю підприємства відкривають для себе низку перспектив:

• Розширення ринку продажів та внаслідок цього збільшення прибутку.
• Отримання доступу до дефіцитних ресурсів, які можуть бути в більшому обсязі та дешевшими ніж на національному ринку.
• Підвищення іміджу фірми шляхом присвоєння їй статусу міжнародної.
• Окупність вкладених коштів на освоєння нового виробництва через великі обсяги продажу, що характерні світовому ринку [1, с.14–15].
• Зменшення залежності від вітчизняного ринку та подій, які можуть статися в середині цієї країни.
• Можливість продажу товарів, що мають сезонність закордон в період не сезону в даній країні.

Не дивлячись на велику кількість перспектив, все одно багато підприємств не ризикують займатися міжнародною діяльністю. Багато з них мають стабільне місце у внутрішньому ринку та побоюються через невизначеність міжнародного середовища, недостатньої кількості інформації про нього. Між тим багато обставин змушують придивлятися до закордонних ринків та шукати шляхи до міжнародного співробітництва. 

Виклики, з якими стикаються підприємці:

• Потрібно бути готовим, що рівень прибутку може бути не таким великим, як планувалось, через нестабільну ситуацію за кордоном.
• Проникнення на закордонний ринок може зайняти багато вкладень.
• Модифікація вже наявного товару під інший ринок може бути дуже витратною.
• Успішні продажі на ринку деякого регіону закордоном не означають, що в іншому регіоні будуть такі ж успішні. Внаслідок цього багато підприємців мають великі збитки.
• Через малий досвід підприємці не можуть сконцентруватися на тій спеціалізації, яка б могла мати конкурентні переваги на вибраному ринку того чи іншого регіону.
• Вихід підприємства на міжнародний ринок можливий лише за сучасних способах управління, через жорстоку конкуренцію.

Слід сказати, що при виборі міжнародного контрагента багато вітчизняних підприємств зіштовхуються з такою проблемою, як відсутність інформації про свого можливого партнера по бізнесу, тому керівники підприємств та відповідних підрозділів, що відповідають за успішність ведення зовнішньоекономічної діяльності, повинні знати, що найбільш цінною інформацією для досьє в нинішніх умовах вважаються відомості, одержані при особистому знайомстві з фірмою [2].

Що ж до міжнародної діяльності підприємств України. Ефективність такої діяльності в Україні ще доволі низька. Така ситуація складається через недостатній рівень досвіду роботи на міжнародних ринках, слабкі канали збуту, відсутність чіткої зовнішньоекономічної політики та інших факторів. На даний момент в Україні для вітчизняних підприємств ця тема є досить актуальною, бо безліч організацій, виходячи на міжнародний ринок, стикаються як з ситуаціями закритих дверей, так і з дуже жорсткою конкуренцією.

Висновки: Зовнішньоекономічна діяльність є важливим фактором міжнародних економічних відносин, яка сприяє посиленню міжнародної конкурентоспроможності підприємств у їх боротьбі на світових ринках. Вихід підприємства на міжнародний ринок є досить ризикованим, через непідготовленість самих же підприємців. Найкращий шлях до успіху - систематичне, поступове набуття досвіду в зовнішньоекономічній діяльності.