ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ

Анотація

На сьогодні одним із загальносвітових показників сталого розвитку держави та її потенціалу є рівень відкритості економіки та її привабливості для інвестування.   В умовах економічного зростання та посилених інтеграційних процесів, питання залучення іноземних інвестицій в економіку країни – є досить актуальним. Інвестиційний клімат – це сукупність соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що зумовлює привабливість і доцільність інвестування в ту чи іншу галузь промисловості країни [1].

Існує ряд чинників, які впливають на інвестиційну привабливість країни. До них належать об’єктивні та суб’єктивні. Об’єктивні – це чинники, які є незмінними або змінюються протягом тривалого проміжку часу (наприклад, особливості географічного положення, природно кліматичні умови, демографічна ситуація). До впливу таких чинників підприємства тільки адаптуються. Суб’єктивні – це чинники, які є змінними і  підприємства можуть на них впливати. До таких чинників слід віднести макроекономічні показники (ВВП, рівень інфляції, відсоткова ставка), податкову систему (податкова ставка, політика), стан ринку (конкурентоспроможність підприємства, інфраструктура, обсяги експорту, ринки збуту) [2].

В економіку України іноземними інвесторами за січень - вересень 2017 року було вкладено 1218,2 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Для порівняння слід зазначити, що за 2016 рік цей показник становив 4405,8 млн.дол. США прямих інвестицій. Станом на 01.10.2017  найбільші внески прямих інвестицій були спрямовані до установ та організацій, що спеціалізуються на фінансовій та страховій діяльності – 25,8%  та промислових підприємств – 27,3 %. Основними країнами-інвесторами стали Кіпр –25,7 %, Нідерланди – 16,5%, Російська Федерація – 11,1%, Велика Британія – 5,5%, Німеччина – 4,6%, Віргінські Острови (Брит.) -4,2%, і Швейцарія – 3,9% [3].

Провідними сферами економічної діяльності, за обсягами залучення інвестицій, у січні-вересні 2017 року залишаються: промисловість – 33,6%, будівництво – 13,0%, сільське, лісове та рибне господарство – 15,8%, інформація та телекомунікації – 4,3%, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 7,5%, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 7,7%, обов`язкове соціальне страхування – 5,1% [3]. Порівняно з 2016 роком спостерігається певна стабільність. Коливання відсоткової частки провідних сфер є незначним.

Сьогодні Україна залишається інвестиційно привабливою державою. При цьому вона намагається приймати активну участь у світових процесах та інтегруватися у світове господарство. У рейтингу Doing Business 2018 Україна піднялась на +4 пункти і посіла 
76 позицію зі 190 країн світу. Проте,  в рейтингу інвестиційної привабливості країн світу International Business Compass за 2016 рік, Україна втратила позицію на 41 пункт  порівняно з попереднім періодом і зайняла 130 місце (2015 рік – 89 місце).  Дані результати обумовлені політичною кризою і подіями в східній частині країни.

Крім того, у рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2017/2018 Україна покращила свої позиції на 4 пункти і зайняла 81 місце серед 137 країн світу, які досліджувались (у ГІК 2016/2017 – 85 місце серед 138 країн). Існує ряд чинників, які відлякують стратегічного інвестора. Серед них корупція та непрозорість процедур прийняття рішень органами влади; низький рівень захисту інвесторів; військові дії на Сході України, адже через окуповані території йде великий відтік капіталів; також ставить під сумнів вклади інвесторів ступень захищеності інвестицій в Україну під час збройного конфлікту й військової окупації.

Отже, для покращення інвестиційної привабливості Українських підприємств  слід сформувати стабільну державну політику у сфері іноземного інвестування, яка буде доцільною й у довгостроковій перспективі. Необхідним елементом також є  розробка та впровадження обґрунтованої державної стратегії залучення іноземних інвестицій, врахувавши при цьому основну мету та пріоритет розвитку. Забезпечити сталий економічний розвиток та закріпити конкурентоспроможну позицію на світовій арені здатен правильний та раціональний розподіл іноземних інвестицій. Традиційними та досить ефективними діями залишаються  зниження податкового навантаження, боротьба з корупцією, боротьба з інфляцією, зниження рівня безробіття, вдосконалення законодавства.