Управління логістичними ризиками промислових підприємств

Анотація

Логістична система промислового підприємства включає в себе велику кількість елементів, які пов'язані і функціонують під впливом різних факторів, що породжують певний рівень ризику. Оскільки ключовим логістичним принципом є надійність на всіх етапах руху матеріальних потоків промислового підприємства, ризик функціонування ланцюга поставок повинен бути мінімізований або

нейтралізований.

 Систематичні зміни, що відбуваються як в економіці, так і в логістичній науці, призводять до  виникнення нових видів ризиків в економіці промисловості.

 Відповідно до трактування визначення «ризик» - 1. це можливість настання події з негативними наслідками в результаті певних рішень або дій;  2. це ймовірність виникнення збитку або упущення вигоди [1].

            Виділяють три основні ступені у визначенні логістичних ризиків:

1. Ймовірний розподіл результатів діяльності промислового підприємства;
2. Відхилення фактичних результатів від їх запланованих значень;
3. Розподіл імовірності виникнення небажаного результату.

            Невизначений і постійно мінливий характер середовища, в якому знаходяться промислові  підприємства, складність і стохастичність викликають виникнення різних видів ризиків.         
            Непередбачуваність в прогнозуванні попиту на промислову продукцію, зміни та диференціація потреб споживачів, індивідуалізація споживання, ускладнення конкуренції - все це призводить до зростання рівня ризиків при прийнятті рішень виробничими підприємствами.

            Ризики промислових підприємств можна розділити на такі основні групи: комерційні ризики; ризики втрати основних та оборотних коштів, втрати майна; екологічні ризики; технічні ризики; ризики, причиною яких є низька кваліфікація персоналу.

            До методів зниження рівня ризику можна віднести:

1)    диверсифікацію;

2)    передачу ризику - перша сторона передає другій (приймаючій) стороні ризик на основі укладання договору;

3)    лімітування - визначення граничних сум витрат, кредиту і т.д.;

4)    страхування - розподіл або передача ризиків, що виникають у одного або декількох суб'єктів;

5)    усунення ризику - передбачає припинення деяких видів діяльності, пов'язаних з ризиком [2].

            При кількісній оцінці ризикованості, вкладаючи фінансові засоби, необхідно проводити аналіз фінансової реалізації та оцінювати ефективність проекту з обліком оціненого ризику. Для цього існує кілька методів: метод коректування норм дисконту, метод достовірних еквівалентів, аналіз можливих розподілів потоків платежів, метод Монте-Карло (імітаційне моделювання), аналіз чутливості критеріїв ефективності проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень [3].

 Особливо актуальним в управлінні логістичними рисками є методика імітаційного моделювання, яка дозволяє побудувати математичну модель для проекту з невизначеними значеннями параметрів. Результатом імітаційного моделювання є розподіл ймовірностей можливих результатів проекту. Дослідивши ймовірні розподіли параметрів логістичного проекту, а також взаємозв'язок між факторами, можно виконати розподіл ефективності проекту.

            Ризики в діяльності промислових підприємств можна вимірювати та оцінювати за допомогою відомих  математико-статистичних характеристик: розрахунку математичного очікування, розмаху  варіацій, дисперсії, коефіцієнту варіації. Чим вище рівень дисперсії і середнього квадратичного відхилення, тим вище рівень ризику [3].