Створення платформи внутрішніх інвестицій на підприємстві

Анотація

Сьогоднішній світ змінюється в темпі, якого ми ніколи раніше не відчували. Психологи для його позначення абревіатуру VUCA (від англ. volatility – мінливість, нестійкість; uncertainty – невизначеність; complexity — складність; ambiguity – неоднозначність), яка наразі є широко використовуваною [1].

Успіху в середовищі VUCA можуть досягти лише гнучкі організації, відкриті до змін та нового досвіду. Оскільки вимоги до організацій змінюються щодня, не обов'язково, що її вчорашня поведінка буде актуальною завтра. Це означає, що ті організації, які швидко навчаються на досвіді та просуваються вперед з новими ідеями, будуть краще готові до успіху у завтрашньому світі. Стати такою організацією існуючому підприємству допоможе корпоративна інноваційна екосистема, яка включатиме в себе розвиток культури підприємництва серед персоналу та адаптацію бізнес-моделі для відкритих інновацій, як системи підтримки і розподілу ризиків інноваційних проектів, організації дослідницької діяльності усередині корпорацій і створення мережі малих інноваційних підприємств. В рамках такої екосистеми мають виникати і реалізовуватися проекти, спрямовані на вирішення реальних бізнес-задач підприємства. Для цього потрібна зацікавленість персоналу розробляти та реалізовувати такі проекти.

Тож, необхідно зробити процес вирішення реальних бізнес-задач цікавим для робітників. Для цього з 2010-х років в організаціях почав використовуватись новий тренд – використання ігрових механік у неігрових сферах – гейміфікація. Менеджмент організацій вдається до гейміфікації, як способу розвинути та систематизувати свою мотиваційну політику. Вона дозволяє досить легко, без примусу вирішити такі завдання, як підвищення загального рівня продуктивності праці, виявлення лідерів у певній галузі, забезпечення всіх співробітників оперативним зворотнім зв'язком за результатами діяльності, об'єднання співробітників загальною ідеєю, залучення до командної роботи. Головна перевага гейміфікації полягає в тому, що змагальний характер підвищує загальний рівень якості та швидкості роботи. Але, як свідчить досвід впроваджень гейміфікації у різних компаніях, з часом сценарії «гри» перестають викликати зацікавленість, та необхідно розробляти нові механіки. Як правило, це трапляється щороку [2].

Для ефективної роботи інноваційної екосистеми на підприємстві необхідна бізнес-модель розробки та реалізації інновацій з елементами гейміфікації. Така модель може базуватись на використанні корпоративної краудфандінгової платформи, яка буде виконувати роль «банку ідей», де можна буде бачити які інноваційні ідеї чи проекти реалізовуються, їх статус та коментувати. А гейміфікувати її можна за допомогою інвестиційної складової, аналогічно до всесвітньовідомої платформи «Kikstarter». Саме те, що працівники будуть щоразу інвестувати віртуальні гроші у інноваційні проекти колег, що стосуються реальних бізнес потреб, і буде елементом гейміфікації, який викликає інтерес, але не втратить актуальності через певний проміжок часу. Кожен працівник матиме щорічний інноваційний бюджет рівний його місячній зарплаті. Він зможе спонсорувати власну ідею, або ідею колеги на внутрішній платформі.

Наприклад, один з працівників компанії вигадав як оптимізувати процес виробництва продукту та розмістив свою ідею на платформі. При подачі ідеї до платформи він вказав, якої області стосується його ідея, в чому полягає доцільність, та розрахував, скільки грошей потрібно для її тестування та подальшої реалізації. Своїх власних коштів йому не вистачає, тому він звертається до своїх колег за інвестиціями у тестування його ідеї. Якщо він збирає необхідну суму, та функціональний експерт не бачить ризиків у реалізації цієї ідеї  - вона проходить етап тестування, тобто відбувається експеримент. Якщо експеримент виявляється вдалим та ідею реалізовують для усього виробництва, то автор такої ідеї отримує грошову винагороду у розмірі 5% від вигоди, яку отримує компанія протягом наступного року. Ще 5% отримають інвестори, в залежності від розміру їх вкладень.

Завдяки роботі такої платформи організація матиме працівників, зацікавлених вирішувати бізнес-задачі підприємства, конкурентну перевагу у вигляді гнучкої, готової до експериментів організації, перевірені та готові проекти для подальшого інвестування. А це означає здатність буду успішною у світі майбутнього.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Кравченко М.О.