ІНФРАСТРУКТУРНА БЕЗПЕКА АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

Інфраструктура відіграє важливу роль у діяльності підприємства. На нашу думку, серед складових економічної безпеки сьогодні інфраструктурну безпеку можна виділяти як окремий елемент. Це пов’язано також і з тим, що вона є досить специфічною складовою, оскільки у великій мірі не залежить від діяльності самого підприємства і відноситься одночасно до складових внутрішнього (виробнича інфраструктура) та зовнішнього (стан доріг, освіти, культури тощо) середовищ. Так, дорожня інфраструктура не залежить від діяльності підприємства (хоча і може фінансуватися ним), проте впливає на його діяльність, на витрати на доставку сировини чи готової продукції; розвиток освіти в країні чи регіоні залежить від діяльності органів влади, проте впливає на можливість підприємства забезпечити власні потреби у кваліфікованих кадрах, працівниках з вищою освітою. Інфраструктурна безпека таким чином завдяки своїй особливості впливає на інші складові. 

 Інфраструктура агропромислового комплексу має також у своєму складі такі нехарактерні для інших сфер елементи, як агротехнічне обслуговування, ветеринарне обслуговування, служби захисту рослин.

Визначати рівень інфраструктурної безпеки науковці пропонують через визначення ризиків, до яких відносяться: великий рівень зносу інфраструктури; недостатня доступність інфраструктури (низький рівень розвитку інженерної інфраструктури, відсутність окремих елементів виробничої інфраструктури); недостатність потужностей (підключення до електромережі, комунікації); недостатня пропускна потужність (відсутність розвинутої дорожньої інфраструктури та зв'язку); вплив зовнішніх чинників (природних та техногенних) [1, с. 163].

Для Чернігівської області характерне переважання сільських населених пунктів (97%) на їх одночасний занепад, оскільки  майже вдвічі більша кількість населення області проживає у містах, ніж у селах. Незважаючи на важливе географічне положення регіону, він характеризується поганим станом дорожньої та соціальної інфраструктури. Наявні дороги з твердим покриттям знаходяться у поганому стані про тому, що з 63 доріг державного значення дві належать до міжнародного транспортного коридору №9. Великий потік важкого транспорту (навантажені фури) погіршує ситуацію.

У всіх складових інфраструктури спостерігається висока зношеність основних фондів та мереж.

Спостерігається скорочення кількості шкіл та інших навчальних закладів. Молодь мігрує до міст та до інших областей, що викликає нестачу робочої сили в селах та занепад виробництв у невеликих населених пунктах. Незадовільним є стан забезпеченості закладами охорони здоров’я; обладнання є дуже зношеним та морально застарілим, що негативно відображається на стані здоров’я населення. Навіть при рівні заробітної плати, що буде вищим середнього по області, молодь не повертається до сіл у зв’язку з поганим станом соціальної інфраструктури та низьким рівнем забезпеченості закладами побуту та соціо-культурними закладами.

Слабкою в області є інфраструктура підтримки підприємництва; інституційна інфраструктура досить часто ставить для підприємців нові перепони.

Такий важливий для діяльності підприємств елемент інфраструктури як енергетика знаходиться у незадовільному стані не лише в області, а й у державі в цілому, що спричиняє ріст енергоємності виробництва, в тому числі і сільського господарства. Сільськогосподарські підприємства, що займаються сушкою зерна, вимушені нести великі витрати на оплату споживання газу, а в світлі останніх подій березня 2018 року могли понести втрати від неякісного постачання пального (падіння тиску газу у мережах). При цьому переведення на альтернативне паливо для багатьох підприємств є дорогим.

Все це негативно впливає на діяльність підприємств, змушуючи їх шукати альтернативні транспортні маршрути, збільшуючи витрати на ремонт та обслуговування транспорту, втрачаючи кошти на підборі персоналу, що не відповідає вимогам керівництва до освіти та кваліфікації. Можливості суб’єктів господарювання по модернізації інфраструктури та покращенню її стану обмежені не лише фінансами, але і високим рівнем бюрократизму та слабким механізмам співпраці підприємств та органів місцевого самоврядування.