МЕТОД ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНОГО АНАЛІЗУ ПОТЕНЦІАЛУ ВИКОНАВЦІВ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОЕКТІВ

Анотація

Традиційним в сучасному управлінні є відбір організацій-виконавців масштабних проектів відповідно до жорстко заданих послідовних організаційно-управлінських завдань та посиленню їх потенціалу. При цьому практично відсутній аналіз та прогнозування розвитку цього потенціалу. Однак, логіка стратегічного управління масштабними проектами вимагає розгляду комплексу «мета – потенціал», при якому обидві системи можуть динамічно змінюватися, підлаштовуючись одна під одну. При цьому апарат управління такими проектами повинен базуватися на принципі обліку проблемної орієнтації потенціалу виконавців, а його формування вимагає побудову моделей двох взаємопов'язаних підсистем: цілепокладання та целереалізації, що розглядаються як окремо, так і формі єдиної системи «проблема – потенціал – процес – результат», тобто проблемно-орієнтованого комплексу.

В основі даного методу лежить розуміння того, що розробка науково-технічних проектів має відбуватися з урахуванням інтересів і потенціалу самих учених та наукових груп. Це дасть змогу експертам активно брати участь в уточненні цілей та інструментів їх реалізації. Таким чином, отримується більш оптимістичний варіант вирішення проблеми.

Аналізуючи особливості проектного, програмно-цільового та проблемно-орієнтованого підходів до управлення стратегічними проектам, можна говорити, що останній являє собою один з методів системного аналізу, який передбачає не тільки констатацію фактів, стану справ і пояснення процесів стратегічної діяльності, але й як активний інструмент раціоналізації процесів і об'єктів планування.

Відсутність технології отримання та використання інформації про потенціал виконавців стратегічних проектів ускладнює виконання вимог принципів і процедур проблемно-орієнтованого управління.

Для вирішення дослідницьких завдань було розроблено та експериментально відпрацьовано практичну версію інформаційно-організаційної технології проблемно-орієнтованого аналізу та прогнозування науково-кадрового потенціалу (ТПОА НКП). Така інформаційна технологія повинна в ідеалі передбачати створення комплексу підсистем з використанням побудованого за єдиним принципам інтегрованого банку даних. До даних підсистем входять наступні:

• методична (методи, методичні прийоми дослідження);
• організаційна (процедури, алгоритми і правила побудови організаційної структури дослідження);
• інформаційна (правила і програми отримання і використання вхідних, вихідних і проміжних (робочих) банків даних);
• метрологічна (правила, методи і процедури побудови процесу проблемно-орієнтованого виміру НКП);
• кадрова (правила і програми вибору, підготовки і роботи експертів і сервісних служб);
• технічна (склад технічних засобів і правила їх використання).

Кінцевим продуктом ТПОА НКП є конкретні сценарії розвитку науково-кадрового потенціалу дослідницьких груп, що виконують стратегічні проекти (із зазначенням забезпечуючих умов ефективного використання їх потенціалу), оцінкою ефективності запропонованих стратегій виконання проектів.