МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ МЕДІКОМУНІКАЦІЇ НА СУЧАСНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Анотація
З початком ери стрімкої діджеталізації суспільства, теза про неможливість існувати у суспільстві і не бути залежним від нього стає дедалі актуальною. Ось чому, перед суспільством стоїть завдання адаптувати сучасний бізнес то тих інформаційних потреб споживача, які не лише є наявними, але й прогресують. Відповідно потрібно сфокусувати увагу не тільки на стратегії розвитку підприємства, але й на стратегії його медіа комунікації.
З огляду, на це доволі важливо виявити етапи конкурентної переваги продукту чи послуги на ринку за відношенням до конкурентів, з метою обґрунтувати необхідність впровадження моделей медіа планування. Найпершим етапом формування конкурентної переваги товару або послуги слід називати «конкуренцію за виробництвом», яка свого часу створювала ефект «технологічної» переваги і виправдовувала ціну яку планувала отримувати. На даному етапі розвитку світового бізнесу доступ до технологій мають всі учасники ринку, а патентне законодавство є доволі лояльним для загального використання складових технологій. Відчас підприємство яке, планує обгрунтування конкурентної переваги, що базується виключно на можливості реплікувати вже існуючий на ринку продукт з незначною зміною цінової політики, не може вважатися перспективним і таким що викликав у споживача стабільне задоволення. Також на цьому етапі ми не говоримо про конкуренцію «якості», оскільки якість товару чи послуги не можна виділяти як бенефіцію. Критерій якості у сучасному світі – є фундаментальним, а такою основою слугує держава або наднаціональна у ЄС стандартизація.
Наступним етапом формування конкурентної переваги для підприємства безсумнівно є – сервіс. Якщо раніше послуги існували як додаткова конкурентна перевага одного бренду над іншим і дочірне підприємство не було виключенням, то зараз створення перших центрів з обслуговування офісної техніки у країнах СНД дозволило створити власне виробництво українських ПК та комплектуючих, компанії Імпрешин компьютерс. Відтак слід зауважити, що у якості конкурентної переваги для споживача, сервіс і обслуговування продукту став не тільки нормою, але й неодмінною складовою прийняття споживчого рішення, яку доречі готові запропонувати всі без вийнятку гравці на ринку.
Отже, фактичне прийняття консюмерського рішення відбувається на третьому етапі формування бренду продукту чи бренду послуги, а саме на етапі формування емоційної цінності для споживача. Саме емоційна складова слугуватиме основною при прийняті рішень за інших рівних умов. Пропозиції двох попередніх етапів формування конкурентної переваги бренду (якості і сервісу) на ринку виглядати подібними. У відповідності до попередньої тези споживач все більше звикатиме «отримувати» те що він хоче «відчувати».
Звісно, що у такому випадку на формування емоційної складової, першими будуть впливати ті інструменти які на це націлені. Беззаперечно такими інструментами вважаються медіа, але слід пам’ятати, що у кожного медіа засобу є цільове призначення. І саме воно буде найбільш продуктивним у тій чи іншій ситуації. Тому одним із найперших дій формуванням ефективної моделі медіа комунікації підприємства буде медіа аудит. Фактичний аналіз того, що знають про підприємство, чого від нього очікують, які потреби задовольняє його продукція чи сервіс. На основі отриманого фідбєку визначатимуться наступні кроки медіа комунікації, в процесі створення споживчих цінностей продукту. Ефективна медіа комунікація потребує системності при прийнятті рішень високого пріоритету важливості, як на рівні топ – менеджменту компанії та і на рівнях менеджменту середньої та початкової ланки управляння компанії, адже конкретний емоційний ланцюг між споживачем і кінцевим продавцем буде формувати емоційну асоціацію з усією компанією.
Медіа комунікація яку можна визначити як ефективну завжди потребуватиме стратегічного підходу. Поступове створення емоційної комунікації зі споживачем забезпечуватиме ефект «особливого відношення» компанії який буквально емоційно прив’язує споживача до продукції чи послуг підприємства тим самим формуючи «ефект адвокації бренду». Термін «адвокат бренду» (захисник бренду), пов’язується з людиною, яка, будучи клієнтом компанії, захищає її інтереси. Дослідження, проведені McKinsey, стверджують, що щонайменше 67% покупок в США відбуваються саме їх впливом. Крім того, адвокати витрачають значно більше коштів на придбання товарів улюбленої марки. Вони активні і досить товариські, при цьому найчастіше є прихильниками нових технологій, що в поєднанні з їх комунікабельністю призводить до поширення рекомендацій на всіх рівнях медіа комунікацій. Переміщаючись в сферу діджитал, поняття «адвокат бренду» постійно еволюціонує, а взаємодія з захисниками бренду відкриває для компаній великі можливості. Саме це і можна визначити як основну мету медіа комунікації підприємства.
